Кремль вважає, що нафтові компанії США можуть повернутися в Росію, заявив перед початком переговорів в Ер-Ріяді глава Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв.
Крім того, Росія зацікавлена в спільних з американцями проєктах в Арктиці. Кремль вважає, що американські нафтові компанії можуть повернутися в країну, а також він проявляє інтерес до спільних проєктів з США в Арктиці. Про це Дмитрієв заявив перед початком двосторонніх переговорів у Саудівській Аравії. Про це повідомляє ряд російських ЗМІ та інформаційних агентств у вівторок, 18 лютого, зазначає dw.com.
Дмитрієв є одним із трьох делегатів, яких призначив президент РФ Володимир Путін для зустрічі з американською делегацією в Ер-Ріяді. За його словами, в Москві вважають важливим відновлення економічного співробітництва з США. «Ми віримо, що вони повернуться, тому що чому б їм відмовлятися від можливості доступу до російських природних ресурсів, яку їм надавала Росія?» — сказав глава РФПІ, додавши, що у великих американських нафтових компаній в Росії був «дуже успішний бізнес». За словами Дмитрієва, американські компанії втратили близько 300 мільярдів євро від введених проти Росії санкцій, а адміністрація колишнього президента США Джо Байдена «давала дуже багато неправильних сигналів» щодо стану російської економіки.
МТ: до війни видобутком нафти у РФ займалася тільки одна компанія з США Як зазначає видання The Moscow Times (МТ), до повномасштабного вторгнення в Україну лише одна велика американська компанія займалася видобутком нафти у РФ: Exxon Mobil, яка мала 30% частки в проєкті «Сахалін-1». Після введення санкцій компанія оголосила про вихід із проєкту, але так і не змогла продати свою частку, оскільки Кремль двічі продовжував терміни — востаннє до кінця 2026 року, повідомляє МТ.
Після початку війни проти України у 2022 році про вихід з російського ринку оголосили ще кілька великих американських нафтових сервісних компаній — Halliburton, Schlumberger і Baker Hughes.
Саме за допомогою цих компаній Росії вдалося відновити видобуток нафти після падіння виробництва в останні роки існування СРСР. Путін вимагав, щоб до 2025 року частка власних технологій буріння та геолого-розвідувальних робіт досягла 80%, нагадує МТ. Водночас більшість такого обладнання й досі постачається в Росію з «недружніх» країн. РФ і США провели переговори в Ер-Ріяді Окрім Кирила Дмитрієва, Росію в Саудівській Аравії 18 лютого представляли глава МЗС РФ Сергій Лавров і помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Дмитрієв назвав переговори «позитивними», повідомляє РИА Новости. З боку США у зустрічі взяли участь державний секретар Марко Рубіо, радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Майк Уолц та спеціальний посланник Трампа на Близькому Сході Стів Уіткофф. Україна та європейські країни в переговорах не брали участі. У Білому домі вважають «короткозорим» відмову Зеленського від угоди Напередодні в адміністрації США розкритикували відмову Києва укласти угоду по природних ресурсах, запропоновану президентом США.
Вашингтон вважає «короткозорим» рішення президента України Володимира Зеленського, який відкинув пропозицію Трампа, повідомило агентство AP посилаючись на слова високопосадового чиновника в Вашингтоні. Раніше канал NBC News повідомив, що в складеній угоді адміністрація Трампа запропонувала Києву передати Вашингтону права на 50% запасів рідкоземельних металів в Україні, при цьому дала зрозуміти, що готова розмістити там американські війська для їх охорони, якщо буде досягнута угода з РФ про припинення війни. Один із колишніх українських високопосадовців назвав угоду «колоніальною».