Фінанси провідних держав на чолі зі США перетворилися на системний глобальний ризик. Про це йдеться в останньому звіті Fiscal Monitor Міжнародного валютного фонду (МВФ). Глобальний державний борг росте швидше, ніж коли-небудь у сучасній історії, і збільшують його не лише країни, які традиційно багато витрачають, передає euronews.com.
«Хоча кількість країн із боргом понад 100% ВВП поступово зменшуватиметься протягом наступних п’яти років, їхня частка у світовому ВВП, за прогнозами, зросте», — йдеться у звіті.
Це означає, що сукупний (або «глобальний») державний борг до 2029 року перевищить 100% світового ВВП, зазначають у МВФ. За такого сценарію борг досягне максимального рівня з 1948 року.
За розрахунками МВФ, траєкторія зростання держборгу підніметься вище, ніж прогнозувалося до пандемії. Це, на думку експертів, свідчить про нездатність урядів стабілізувати борг, незважаючи на відновлення світового зростання.
У США зростання держборгу — найрізкіше
Серед найбільших розвинених економік США демонструють найшвидше зростання співвідношення боргу до ВВП. Так, з 2023 по 2030 рік валовий державний борг зросте з 119,8% ВВП до 143,4%, йдеться у звіті.
У МВФ зазначають, що США вперше за століття обійдуть за цим показником Італію та Грецію, яких давно вважають країнами з найвищим рівнем заборгованості серед розвинених економік.
Борг Італії залишається одним із найвищих у світі — близько 137% ВВП, але МВФ очікує, що до 2030 року він залишиться на тому ж рівні. Греція, де зараз борг становить 146,7%, зможе знизити його до 130,2%.
Для порівняння:
- У Франції цей показник становить 116,5%,
- в Іспанії — 100,4%,
- у Німеччині — 64,4%.
Нідерланди, Швеція та Данія — «відмінники» з рівнем нижче 60%. В результаті континент залишається поділеним на північні країни, які дотримуються бюджетної дисципліни, та південні, що ставляться до цього недбало.
Для США тенденція однозначно східна, що МВФ пов’язує з стійко високим дефіцитом і зростанням відсоткових платежів. Експерти наголошують на необхідності бюджетної реформи, оскільки борг Вашингтона порівнянний із показниками найзаборгованіших європейських економік.
Криза стійкості боргу перемістилася до G20
Враховуючи, що Канада, Китай, Франція, Італія, Японія та Велика Британія входять до числа «поганих учнів» з показником боргу понад 100% ВВП, криза стійкості боргу перемістилася безпосередньо до G20 — до держав, на яких тримається міжнародна фінансова система!
Експерти: Епоха «дешевих» позик без наслідків закінчилася
Після багатьох років майже нульових ставок уряди звикли позичати, але МВФ попереджає: ця епоха завершилася. Вищі ставки роблять обслуговування держборгу дорожчим і обмежують витрати на ключові пріоритети.
У низці розвинених країн витрати на обслуговування боргу (загальна сума платежів за борговими зобов’язаннями) вже перевищують оборонні бюджети.
Кожен додатковий відсотковий пункт середньої вартості позик означає десятки мільярдів євро, які йдуть із соціальних програм на виплату відсотків.
Навіть Німеччина, яку довго вважали зразком бюджетної обережності, змінює курс. Берлін скорегував закріплений у конституції «борговий гальмо», щоб дозволити більше позик на інфраструктуру та оборону.
Старіння населення тисне на бюджети
За цими цифрами також стоїть демографічний тиск, який МВФ описує як наступну структурну проблему для державних фінансів.
Старіння населення в розвинених країнах різко збільшує витрати на пенсії та охорону здоров’я, посилюючи тиск на бюджети.
У США коефіцієнт залежності людей похилого віку, за прогнозами, зросте до 2050 року приблизно до 40%. В Євросоюзі він перевищить 55%. Чим менше працівників підтримують зростаючу кількість пенсіонерів, тим вищий ризик подальшого зростання боргу, оскільки уряди позичають гроші для підтримання соціальної стабільності.
Глобальний системний ризик
Комбінація зростання боргу, старіння населення та збільшення вартості позик — вже не локальна проблема. Як зазначають у МВФ, це глобальний системний ризик, здатний посилити вразливість фінансових ринків у всьому світі.
Втрата довіри інвесторів до однієї великої економіки може відгукнутися на ринках облігацій, валют і банків по всьому світу. Тому МВФ закликає уряди впроваджувати переконливі середньострокові бюджетні рамки, щоб стабілізувати борг і відновити резерви.
Однак така дисципліна стає все більш політично токсичною: популісти в Європі та Північній Америці — як ліві, так і праві — обіцяють нижчі податки, вищі пенсії та зростання витрат.
Інакше кажучи, аналітики МВФ наголошують: епоха безкінечних позик закінчилася, економікам не можна спиратися на бюджетні кошти, як раніше. Поточне спокійне ставлення до боргу може значно ускладнити здатність урядів долати майбутні економічні шоки та кризи.