Тривала спека змінює вигляд європейських міст, і в деяких із них температура вище 32 °C може триматися аж до середини осені. У більшості людей спека асоціюється з літніми місяцями, однак зі зростанням глобальних температур низка європейських міст стикається з екстремальною спекою не лише влітку, а й навесні та восени, передає euronews.
У деяких містах Європи сезон високих температур триває до п’яти місяців на рік — про це йдеться у новому дослідженні організації «Кліматична стійкість для всіх».
Метеорологічна група цієї неурядової організації проаналізувала температурні дані за 2019–2023 роки у 85 містах світу — від Стокгольма й Окленда до Сінгапура та Ріо-де-Жанейро. Вони фіксували перший і останній дні, коли температура в кожному місті досягала 32 °C — рівня, після якого спека вважається серйозним ризиком для здоров’я і довкілля.
У 20 із 85 розглянутих міст, розташованих у тропічній зоні, екстремальна спека могла спостерігатися будь-якої пори року. У містах помірного клімату «сезони спеки» значно подовжились і більше не обмежуються традиційними літніми місяцями.
Де в Європі спека триває найдовше?
Найдовший сезон спеки серед досліджених міст зафіксовано в Афінах, де температура понад 32 °C трималася з середини травня до початку жовтня — 145 днів.
На другому місці Тирана (Албанія) — 143 дні спеки.
Далі йдуть Лісабон (136 днів) і Мадрид (119 днів).
У Парижі сезон спеки триває майже три місяці — з середини червня до середини вересня.
У Мюнхені та Варшаві сезони спеки коротші, але все ж суттєво довші, ніж раніше — близько одного-двох місяців.
Чому довгі періоди спеки — це проблема?
Попередні дослідження показали, що антропогенна зміна клімату додала в середньому 30 днів екстремальної спеки для приблизно половини населення Землі.
Європа — один із регіонів, що найбільше потерпає від змін клімату. Тривалі періоди спеки свідчать не лише про кліматичні зміни, але й викликають серйозні проблеми зі здоров’ям та інфраструктурою.
Подовження спеки означає зростання захворювань, пов’язаних із перегріванням, додаткове навантаження на системи охорони здоров’я та зростання ризиків для вразливих груп населення, особливо людей похилого віку та хронічно хворих.
«Цей аналіз чітко показує: ми більше не можемо сприймати спеку як звичну частину літа», — каже Кеті Баухман Маклеод, директорка організації «Кліматична стійкість для всіх».
«Того “літнього сезону”, який ми знали, більше не існує».
Чому в містах так спекотно?
Автори дослідження вказують на ефект міського теплового острова — явище, коли в містах температура значно вища, ніж у навколишніх сільських районах через щільну забудову та нестачу зелених насаджень. Це — ключовий фактор, який посилює тепловий стрес у мегаполісах.
«Міста, які ніколи не проєктувалися для боротьби зі спекою, тепер стикаються з новими викликами», — зазначає Баухман Маклеод.
Усе це ставить перед урядами завдання: як захистити населення від дедалі частіших та довших хвиль спеки?
Для пом’якшення наслідків необхідно:
- розширювати озеленення міст;
- вдосконалювати проєктування будівель;
- створювати прохолодні зони;
- розробляти ефективні системи попередження.
Проте, за словами експертів, навіть попри зростаючу загрозу, заходи, які вживають уряди, відсутні або недостатні.
«Потрібно підвищувати обізнаність про ризики екстремальної спеки, щоб уряди, бізнес і роботодавці могли діяти з тією терміновістю, яку диктує ця кліматична криза», — підсумовує Баухман Маклеод.