Дослідження: «Ефект йо-йо» не є небезпечним — головне, не відмовлятися від спроб схуднути
Багато людей з надмірною вагою не наважуються худнути через страх «ефекту йо-йо» — повернення скинутих кілограмів. Проте масштабне дослідження оцінило, наскільки насправді шкідливі такі вагові «гойдалки».
Висновки дослідження
У масштабний аналіз увійшли багаторічні дані про циклічні зміни ваги — як у людей, так і у тварин. Головний висновок: переконливих доказів, що самі по собі коливання маси тіла завдають довгострокової шкоди пацієнтам з ожирінням, не існує, передає doi.org.
**«Багато хто, хто бореться із зайвою вагою, відмовляється від спроб схуднути саме через страх, що «ефект йо-йо» призведе до втрати м’язової маси та незворотнього погіршення обміну речовин. Наше дослідження показує: ці побоювання в більшості випадків не мають підстав. У більшості випадків користь від спроб скинути вагу явно переважує гіпотетичні ризики вагових «гойдалок»», — каже професор Файдон Магкос з Копенгагенського університету, один із авторів дослідження.
Чи шкідливі «гойдалки» ваги?
Зібрані вченими дані не підтверджують, що «гойдалки» ваги призводять до:
- непропорційно високої втрати сухої (м’язової) маси,
- довгострокового пригнічення швидкості обміну речовин.
У більшості випадків після набору ваги людина повертається до того ж складу тіла, який був до схуднення, а не до гіршого. Також немає серйозних свідчень, що вагові «гойдалки» є причиною пожиттєвого зростання ваги, який часто спостерігається у пацієнтів з ожирінням.
Чи зводять нанівець досягнення схуднення «гойдалки» ваги?
Повторний набір ваги зводить нанівець багато досягнень схуднення, наприклад:
- поліпшення показників цукру в крові,
- артеріального тиску,
- ліпідного профілю.
Але це не означає, що людині стає гірше, ніж до того, як вона схудла.
«Повернувши вагу, ви просто повертаєтеся до вихідного рівня ризику — а не піднімаєтеся вище», — підкреслює Магкос. — «Є величезна різниця між втратою досягнутих переваг і справжнім завданням шкоди».
Головний фактор ризику
Якщо враховувати середню вагу в довгостроковій перспективі, то роль короткострокових коливань є несуттєвою. Головним драйвером метаболічного ризику виявляється не «йо-йо», а високий вміст жиру в організмі — адипозність.
Актуальність дослідження на тлі популярності препаратів для схуднення
Ці висновки особливо актуальні на тлі вибухової популярності таких препаратів для схуднення, як:
- агоністи GLP-1,
- подвійні інкретинові агоністи.
Вони дуже ефективні, але після скасування повернення втрачених кілограмів неминуче.
Висновок авторів дослідження
Автори стверджують: це не слід вважати доказом шкоди.
«Сама по собі спроба схуднути — навіть якщо вона закінчиться невдачею — не завдає шкоди. А ось повна відмова від цих спроб — може», — підсумовують вони.