Велика Британія оголосила про відмову від суверенітету над віддаленим, але стратегічно важливим архіпелагом Чагос в Індійському океані та його передачу Маврикію. Про це заявили прем’єр-міністри обох країн.
Рішення Лондона завершило десятиліття напружених переговорів між Великою Британією та Маврикієм щодо архіпелагу.
До складу Чагоса входить тропічний атол Дієго-Гарсія, який використовується США як військова база для кораблів ВМС і бомбардувальників дальньої дії. Зокрема, американська авіація використовувала її під час ударів по Афганістану та Іраку.
Згідно з новою угодою, Велика Британія орендуватиме острів Дієго-Гарсія у Маврикія щонайменше на 99 років, що дозволить Сполученим Штатам зберегти свою військову базу.
Кореспонденти BBC зазначають, що збереження бази є ключовим фактором на тлі зростаючої геополітичної конкуренції між західними країнами, Індією та Китаєм.
Лідери Великої Британії та Маврикія пообіцяли забезпечити “тривале, безпечне та ефективне функціонування бази на острові Дієго-Гарсія, яка відіграє важливу роль у регіональній та глобальній безпеці”.
США високо оцінили “історичну” угоду. “Це наочний приклад того, як дипломатія та партнерство можуть вирішувати давні проблеми і досягати мирних та взаємовигідних результатів”, – заявив президент Байден.
Договір ще має бути доопрацьований, але обидві сторони пообіцяли якнайшвидше завершити процес.
“Це важливий момент у наших відносинах і свідчення нашої відданості мирному врегулюванню суперечок та дотриманню верховенства права”, – йдеться у спільній заяві британського прем’єра Кіра Стармера та прем’єра Маврикія Правінда Джагнота.
Архіпелаг Чагос був відокремлений від Маврикія в 1965 році, коли країна ще була британською колонією. Велика Британія придбала його за три мільйони фунтів і оголосила своєю територією в Індійському океані.
Маврикій звинувачував Велику Британію у незаконній колоніальній окупації архіпелагу, стверджуючи, що країну незаконно змусили відмовитися від прав на острови Чагос у 1968 році в обмін на незалежність.
У спільній заяві прем’єр-міністрів наголошується, що договір “усуне помилки минулого та демонструє бажання обох сторін підтримати добробут чагосців”.
Між 1968 і 1974 роками британська влада виселила понад тисячу мешканців островів народності чагос, переселивши їх на Маврикій і Сейшели, де багато хто зіткнувся зі злиднями та дискримінацією. Лондон неодноразово вибачався за виселення остров’ян і пообіцяв передати острови Чагос Маврикію, коли вони більше не будуть потрібні для стратегічних цілей. Однак Велика Британія наполягала, що Маврикій не має законних прав на острови.
Тиск на Велику Британію Після Брекзиту Лондон опинився у дипломатичній ізоляції через свої претензії на острови Чагос. Традиційні союзники почали відмовлятися підтримувати Британію в міжнародних інстанціях, тоді як органи ООН, включно з Міжнародним судом та Генеральною асамблеєю, стали на бік Маврикія і закликали повернути “останню британську колонію в Африці”.
У травні 2019 року Генасамблея ООН переважною більшістю голосів (116 проти 6) ухвалила резолюцію, яка закликала Британію відмовитися від контролю над островами Чагос.
Водночас уряд Маврикія розгорнув активну кампанію з повернення архіпелагу, включно з висадкою на острови та встановленням прапора, що було здійснено без дозволу Британії.
Переговори, що призвели до підписання угоди, почалися ще до того, як Кір Стармер став прем’єром.
У рамках нового партнерства Велика Британія надасть Маврикію фінансування, зокрема для розвитку інфраструктури. Це допоможе Маврикію реалізувати програму переселення чагосців, за винятком острова Дієго-Гарсія.
Під британським контролем залишаються такі заморські території, як Ангілья, Бермуди, Британська антарктична територія, Британські Віргінські острови, Каймани, Фолклендські острови, Гібралтар, Монтсеррат, острови Піткерн, острів Святої Єлени, Трістан-да-Кунья, острови Теркс і Кайкос.