Храм Алхімії на Волині розташований у селі Носовичі Луцького району. Його збудував князь Михайло Радзивіл із славетного аристократичного роду Радзивілів.
Про це пише ресурс Tureligious.
Радзивіли володіли величезними статками: вони навіть позичали гроші європейським монархам для поповнення державних скарбниць. Водночас представники роду були захоплені містицизмом — брали участь у діяльності таємних товариств і орденів Європи, практикували магію та алхімію. У багатьох їхніх замках діяли алхімічні лабораторії, які нині стали туристичними пам’ятками.
Походження Радзивілів пов’язують із родом верховних жерців дохристиянської Литви. Легенди розповідають, що у Несвізькому замку зберігалися 12 золотих апостолів, які нібито могли пересуватися підземеллями й навіть говорити. У часи Другої світової війни організація «Аненербе», що досліджувала спадок давніх цивілізацій, шукала ці загадкові статуї й навіть підготувала для них 12 постаментів у замку Вевельсбург.
Деякі дослідники припускали, що ці «апостоли» могли бути механічними творіннями — своєрідними роботами. Це здається правдоподібним, адже ще в середньовіччі вчені створювали рухомі фігури: наприклад, Альберт Великий відомий своєю «механічною людиною», яка вміла говорити, а Едвард Келлі — штучними комахами, що літали. Існує думка, що алхімія насправді могла бути знанням у сфері ядерної фізики та хімії, яке таємні ордени успадкували від давніх цивілізацій.
Радзивіли також проявили неабиякий хист до бізнесу. Вони розробили спосіб будівництва великих і надійних сховищ для харчів, де продукти могли зберігатися роками. Це дозволяло їм завжди мати запаси продовольства й отримувати прибутки в часи, коли інші землевласники потерпали від нестачі.
Михайло Радзивіл задумав у Носовичах збудувати Храм Алхімії — і втілив свою ідею. Тут мали збиратися дослідники алхімії, а в підземеллях працювати лабораторії. За переказами, храм деякий час функціонував, але згодом його перенесли в інше місце. Будівля ж у Носовичах стала осередком масонської ложі, а пізніше перетворилася на звичайний маєток для прийомів і відпочинку.
Сьогодні споруду планували відкрити як кав’ярню, однак у форматі музею європейської алхімії та спадку Радзивілів цей будинок міг би стати справжнім туристичним магнітом України.