Mastercard i Visa

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард закликає до революції у сфері платежів — такої, яка розірве залежність Європи від американських та китайських платформ, таких як Visa, Mastercard, PayPal і Alipay. Називаючи це «шляхом до незалежності», Лагард заявила, що Європа повинна створити власну альтернативу для забезпечення фінансового суверенітету. Повністю об’єднаний ринок капіталу, додала вона, може прокласти шлях до глибшої фіскальної інтеграції — з потенційною доданою вартістю до 3 трильйонів євро щороку, пише Business Today, передає digi24.ro.

У рамках програми The Pat Kenny Show Лагард підкреслила залежність Європи від іноземної інфраструктури цифрових платежів.

«Visa, Mastercard, PayPal і Alipay — усі вони контролюються американськими або китайськими компаніями», — зазначила вона, додавши: «Ми повинні переконатися, що існує європейська альтернатива».

Єдиний ринок капіталу в усіх країнах-членах ЄС

Заяви пролунали на тлі відновленої уваги до проєкту Союзу ринків капіталу (CMU) — довгострокової ініціативи ЄС, спрямованої на створення єдиного ринку капіталу в усіх державах-членах.

Мета полягає в покращенні потоку інвестицій і заощаджень усередині спільноти, надаючи підприємствам кращий доступ до фінансування, а громадянам — ефективніші інструменти для заощаджень.

Лагард пов’язала успіхи у рамках CMU з ширшою економічною інтеграцією, стверджуючи, що це може знизити тиск на монетарну політику та створити підґрунтя для майбутнього фіскального союзу. Хоча заява про додану вартість у 3 трильйони євро походить із допису на Reddit, який широко цитувався, більш офіційні оцінки припускають дещо обережніший ефект.

Згідно з даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), глибша інтеграція може принести додатковий ВВП понад 2,8 трильйона євро до 2032 року, з яких щонайменше 321 мільярд євро буде пов’язаний із завершенням створення Економічного і валютного союзу.

Великі виклики

Водночас створення європейської альтернативи Visa та Mastercard стикається зі значними труднощами. Серед них:

  • нижчі міжбанківські комісії в Європі, що ускладнює досягнення прибутковості;
  • значні початкові інвестиції, необхідні для створення інфраструктури, здатної конкурувати на світовому рівні;
  • бар’єри для впровадження — зокрема, необхідність змінити поведінку споживачів і торговців, а також переконати банки підтримати нову систему;
  • технічна складність, особливо у сферах безпеки, захисту від шахрайства та транскордонної сумісності;
  • управління та координація, адже країни-члени та інститути повинні погодити реалізацію й нагляд.