Тривалість життя заможних американців виявилася на одному рівні з найбіднішими жителями Північної та Західної Європи, а також із жителями Східної Європи загалом. Бідні європейці живуть щонайменше стільки ж, скільки багаті американці, а в деяких випадках навіть довше, показало нове дослідження, передає Euronews Health.
Здоров’я та тривалість життя людей часто пов’язують із кількістю грошей, які вони мають, адже багатство підвищує доступ до освіти, хорошої роботи, повноцінного харчування та медичного обслуговування.
Однак навіть найбідніші люди в таких країнах, як Нідерланди та Франція, живуть довше, ніж заможні американці, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі New England Journal of Medicine.
Порівняння тривалості життя
В аналіз увійшли майже 74 000 осіб зі США та 16 європейських країн, яким у 2010 році було від 50 до 85 років. Дослідники простежили їхню тривалість життя до 2022 року.
Європейців розділили на три групи:
- Північна та Західна Європа (Австрія, Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Швейцарія).
- Південна Європа (Італія, Португалія, Іспанія).
- Східна Європа (Чехія, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія).
Рівень смертності у США за досліджуваний період становив 6,5 на 1000 осіб. В Європі ці показники були значно нижчими:
- 2,9 – у Північній і Західній Європі,
- 4,9 – у Південній Європі,
- 5,8 – у Східній Європі.
Зв’язок між здоров’ям і добробутом
Хоча зв’язок між рівнем заможності та тривалістю життя існує всюди, дослідження показало, що розрив у рівні здоров’я між найбагатшими та найбіднішими в США є значно більшим, ніж у будь-якій європейській країні.
Найбідніші американці мали найнижчі показники тривалості життя та, як правило, помирали раніше, ніж їхні європейські ровесники.
Але навіть найбагатші американці опинилися в гіршому становищі, ніж багато європейців.
Тривалість життя багатих американців була нижчою, ніж у заможних людей Південної Європи, а також у всіх жителів Північної та Західної Європи незалежно від рівня їхнього добробуту. Вона була на одному рівні з найбіднішими мешканцями Північної та Західної Європи, а також зі східноєвропейцями загалом.
“Отримані дані є суворим нагадуванням про те, що навіть найбагатші американці не захищені від системних проблем у США, які сприяють скороченню тривалості життя”, – заявила Ірен Папаніколас, економістка у сфері охорони здоров’я з Університету Брауна, яка очолювала дослідження.
Дослідники зазначають, що американці та жителі Західної Європи загалом мають більше грошей, ніж їхні колеги з інших країн, але зв’язок між добробутом і здоров’ям не зводиться лише до розміру банківського рахунку.
Важливішим є те, наскільки заможною людина є порівняно зі своїми співгромадянами. В США розрив у рівні заможності є найбільшим серед розвинених країн, а соціальні структури слабші та доступ до медицини обмежений.
Це пояснює, чому різниця в смертності між багатими та бідними американцями є найбільшою і чому тривалість життя найбідніших американців нижча, ніж у найбідніших європейців.
“Вирішення проблем охорони здоров’я є викликом не лише для найбільш вразливих верств населення – воно стосується навіть тих, хто перебуває у верхньому квартилі за рівнем добробуту”, – зазначила Сара Мачадо, одна з авторів дослідження та наукова співробітниця Університету Брауна.
Роль соціальної інфраструктури
Дослідження не порівнювало між собою європейські країни, але кращі результати серед бідних людей у Північній та Західній Європі, ймовірно, пояснюються сильнішими програмами соціального забезпечення, вважає професор європейського громадського здоров’я Лондонської школи гігієни та тропічної медицини Мартін Маккі.
“Це вагомий аргумент на користь того, що держава загального добробуту приносить користь усім, включаючи тих, хто вважає себе щонайменше середнім класом”, – зазначив Маккі в інтерв’ю Euronews Health.
У всіх країнах дослідники враховували такі фактори, як стать, сімейний стан, рівень освіти, місце проживання (місто чи село), статус курця та наявність проблем зі здоров’ям (рак, діабет тощо).
Це допомогло їм встановити чіткий зв’язок між рівнем добробуту та тривалістю життя. Однак деякі фактори, які не вимірювалися, наприклад расова чи етнічна приналежність, також могли вплинути на результати.
Автори дослідження дійшли висновку, що США варто брати приклад з Європи, якщо вони хочуть збільшити тривалість життя та добробут своїх громадян.
“Якщо поглянути на інші країни, там результати кращі, а це означає, що ми можемо вчитися у них і вдосконалюватися”, – підсумувала Сара Мачадо.