Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський у ніч на суботу оголосив про виведення українських сил з Авдіївки в Донецькій області. Росіянам вдалося оточити частину українських військ та перерізати останню велику трасу, по якій здійснювалося постачання українських воїнів, повідомляє bbc.com.
“Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася навколо Авдіївки, для уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста та переходу до оборони на більш вигідних рубежах”, – йдеться у заяві Сирського на Facebook.
Командувач групою “Таврія” Олександр Тарнавський заявив, що “особовий склад вже виведено”, і українські війська “зайняли оборону на визначених рубежах”.
Російські війська багато разів намагалися захопити Авдіївку з самого початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Масштабна наступальна операція за неї велася з осені 2023 року.
Джерела, близькі до російської влади, повідомляли, що з Кремля надійшла вказівка за будь-яку ціну захопити це місто до березневих президентських виборів, щоб продемонструвати успіхи Володимира Путіна у веденні війни проти України напередодні його переобрання.
Сили оборони України тримали оборону протягом тривалого часу, а в кінці січня експерти почали говорити про критичну ситуацію і необхідність виводу гарнізону, проте цього не сталося.
Авдіївка – невелике промислове місто поруч з Донецьком, захопленим проросійськими сепаратистами за підтримки російських військ майже 10 років тому – навесні 2014 року.
Протягом всього цього часу Авдіївку утримували українські війська, побудувавши там потужні оборонні укріплення. Попри близькість до лінії зіткнення сторін, до самого початку повномасштабної війни місто розвивалося та економічно зростало.
Російське вторгнення в лютому 2022 року все змінило. Зупинився місцевий завод, більшість мешканців залишила місто, уникаючи щоденних руйнівних обстрілів.
Російська армія переконалася, що подолати потужні оборонні лінії наскоком не вдасться, і перейшла до знищення міста авіаційними ударами та штурмами піхоти.
На цей час від міста мало що залишилося: в результаті інтенсивних бомбардувань і бойових дій майже всі будівлі в місті або зруйновані до основи, або значно пошкоджені.
Для обох сторін Авдіївка мала важливе політичне та військове значення. Росія намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань, щоб Донецьк не потрапляв під обстріли артилерії ЗСУ.
Для України Авдіївка важлива як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як постійна потенційна загроза для Донецька.
За кілька кілометрів від неї проходить дорога, що з’єднує Донецьк, Горлівку і Луганськ. Якби її вдалося перерізати, це значно ускладнило б логістику російських військ.
10 жовтня російська армія розпочала потужний наступ на Авдіївку, намагаючись вигнати українські сили.
За оцінками Києва, у наступі брали участь приблизно 40 тисяч російських військових, які атакували з південного і північного флангу, намагаючись обійти Авдіївку та оточити її.
Українська влада заявила, що росіяни зазнали величезних втрат – лише за перший місяць наступу близько 10 тисяч бійців.
Незалежного підтвердження даних Генштабу ЗСУ немає, але в соцмережах є багато відеозаписів, на яких видно знищення колон російської бронетехніки поблизу Авдіївки.
За чотири місяці боїв навколо Авдіївки росіянам вдалося продвинутися на кілька кілометрів на північ і на південь. Вони захопили села Степне і Бердичі та наблизилися до місцевого коксохімічного заводу – одного з важливих опорних пунктів ЗСУ.
В січні російські війська змогли увійти в місто і розв’язати вуличні бої. Наближалися вони та до головної дороги, по якій йшли поставки українському гарнізону.
На початку лютого ситуація стала критичною для захисників міста, ряд військових оглядачів заговорили про загрозу оточення. Але Київ не дав команду на відступ з Авдіївки та направив туди на підкріплення одні з найбільш досвідчених підрозділів.
Це повторювало ситуацію з Бахмутом, про що попереджали військові експерти. Станом на середину лютого безпечний коридор для виходу солдат ЗСУ становив всього 4-5 кілометрів.
Попри великі втрати, Кремль досяг своїх цілей на цьому напрямку. Упала остання оборонна лінія ЗСУ, яка не змінювалася з 2014 року.
Наступною значущою метою російської армії може стати місто Селидово за 30 км на захід від Авдіївки або розташоване за 12 км на північний захід від Селидово місто Покровськ.