Тибет

Їх насторожує те, що цей процес хоч і повільний, але безперервний. Вчені не можуть точно спрогнозувати, до чого це все призведе. На перший погляд, Гімалаї здаються непорушними, але під ними відбувається процес, який може перевернути наукове розуміння самої Землі, передає unian.net.

Як пише Ecoticias, те, що відбувається під Тибетом, викликає тривогу, адже вчені починають усвідомлювати: йдеться не просто про повільне зростання гір, а про континент, який, можливо, буквально розколюється на наших очах. Зазначається, що Гімалаї піднімаються повільно, але їхній прихований “двигун” залишається незрозумілим.

Гімалаї утворилися приблизно 60 мільйонів років тому, коли Індія, що тоді ще була островом, зіткнулася з Євразією. Це зіткнення спричинило вигин земної кори, створивши найвищі гори світу. І нині рух Гімалаїв не припинився — гірський хребет продовжує підніматися, міліметр за міліметром, ніби у сповільненій зйомці.

Однак геологів непокоїть не лише це. Насамперед вони прагнуть зрозуміти менш очевидне: куди насправді рухається Індійська плита. Протягом десятиліть існували дві основні гіпотези:

  • Перша стверджувала, що плита просто горизонтально ковзає під Тибетом, немов килим, засунутий під диван.
  • Друга — що її найщільніша частина занурюється в мантію Землі.

Та нещодавні дослідження вказують на іншу, тривожну відповідь. Індійська плита не просто ковзає чи тоне — вона розділяється на два шари. Верхній, легший, продовжує ковзати під Тибет, а нижній — розшаровується, тобто відділяється і занурюється в мантію. Дослідження також виявило наявність вертикального розлому — справжнього “розриву плити”, де частина відділяється неушкодженою.

Вчені дійшли цього висновку, спираючись на три основні джерела даних:

  • Гарячі джерела Тибету. Під час експедиції науковці проаналізували близько 200 природних джерел. У деяких із них виявили гелій-3 — ізотоп, який може виділятися лише з мантії. Це дозволило визначити місця, де плита, ймовірно, розривається.
  • Сейсмічні хвилі. Дані сотень станцій показали наявність підземних “блоків”, що вказують на розділення нижньої частини плити.
  • Історію самої плити. До зіткнення Індійська плита мала різну товщину, що сприяло нерівномірним розломам під час контакту з Євразією. Тож Азія може буквально розділятися на дві частини в реальному часі. А коли континенти розриваються — за цим слідують землетруси.

Думка про те, що континент може розколюватися просто зараз, звучить як наукова фантастика, але її наслідки цілком реальні. Ба більше, сейсмологиня з Університету Лігай Енн Мельцер підкреслює важливість таких відкриттів:

«Майже кожен масив суші на Землі утворився внаслідок серії зіткнень, подібних до тих, що створили Гімалаї. Тому розуміння того, як континенти стикаються, проливає світло не лише на сучасний ландшафт, а й на небезпеку землетрусів, які можуть виникати вздовж давніх континентальних розломів».

Прямих доказів того, що підземний розлом уже викликає сейсмічні поштовхи, поки немає. Однак учені спостерігають очевидні ознаки того, що внутрішні напруження Землі вже проявляються на її поверхні.