Це унікальний експеримент, в якому дані оброблялися безпосередньо на орбіті, а не в наземних центрах обробки. За повідомленнями Сіньхуа, китайська лабораторія спільно з GuoXing Aerospace Technology та Shanghai Jiao Tong University продемонструвала управлінський зв’язок між штучним інтелектом у космосі та гуманоїдним роботом на Землі.
Що саме тестували?
Оператор на Землі віддав голосову команду роботу. Ця команда не просто передавалася через супутник як телеметрія — її відправили на супутникову групу, де вона оброблялася потужною мовною моделлю Qwen3 від Alibaba всередині захищеного від радіації обладнання. Модель аналізувала команду, «думала» над тим, що потрібно зробити, і надсилала цифрові інструкції назад на Землю. На приймальному боці програмний агент з відкритим вихідним кодом OpenClaw перетворював ці цифрові рішення на реальні дії робота.
Вчені називають це першим випадком, коли виконання інтелектуальної частини завдань штучного інтелекту відбувалося не на звичайних серверах на Землі, а безпосередньо на борту супутників, і ці висновки використовувалися для управління фізичними машинами.
Навіщо космос потрібен роботам?
Наземні мережі часто бувають ненадійними: радіоперешкоди, зруйновані вежі, слабке покриття у віддалених районах роблять класичний зв’язок ненадійним для складних завдань автономних систем. У таких випадках ідея використання космосу не просто як ретранслятора сигналів, а як потужного обчислювального центру, може стати рішенням.
Якщо супутникові системи зможуть обробляти дані та приймати рішення в космосі, роботи на Землі зможуть діяти швидше та стабільніше навіть там, де Wi-Fi, 5G або оптоволокно недоступні. Це особливо актуально для рятувальних операцій, наукової розвідки, автономних вантажівок, дронів у важкодоступних місцях та інших автономних систем.
Як це працює?
Найпростіша схема виглядає так:
- Оператор віддає усний наказ.
- Команда надсилається супутнику.
- На орбіті мовна модель ШІ обробляє запит.
- ШІ створює керуючу інструкцію.
- Інструкція повертається на Землю.
- Агент OpenClaw перетворює команду на фізичну дію робота.
Такий «розумний» петльовий процес демонструє, що штучний інтелект може існувати в космосі не лише як архів даних, а як активне обчислювальне серце систем контролю.
Масштаби ініціативи
Компанія GuoXing Aerospace з Ченду вже запустила перший кластер із 12 таких супутників і планує розширити угруповання. До кінця року очікується запуск нових кластерів, а до 2030 року мета — створити мережу приблизно з 1000 супутників, а до 2035 року — близько 2800 спеціалізованих апаратів. Ці пристрої не лише передаватимуть дані, а й виконуватимуть обчислення та навчання ШІ, забезпечуючи високу доступність і надійність таких систем у глобальному масштабі.
Технічні складнощі
Ключова інженерна проблема — охолодження потужних чипів ШІ в космосі. На Землі сервери охолоджуються повітрям, але у вакуумі тепло можна зняти лише через випромінювання, що значно складніше. Це один із основних бар’єрів, які потрібно подолати, щоб космічні обчислювальні системи стали повсякденною реальністю.
Експеримент показує, що майбутнє, де супутникові обчислення та штучний інтелект працюють у тандемі для управління роботами, можливе. Це відкриває шлях до нових архітектур автономних систем, які не залежать від наземної інфраструктури та можуть діяти у найвіддаленіших куточках планети.