Американські фізики довели, що вивчення панцирів черепах дозволяє визначити приблизні дати ядерних випробувань на території, де знаходилась тварина, або інших подій, пов’язаних з радіоактивним забрудненням.
Зазначається, що панцир черепахи складається з шарів кератину, що формуються один за одним. Ці шари зберігають домішки, характерні для періоду, коли вони з’являлися. У цьому відношенні панцирі нагадують кільця дерев. При цьому кератин є більш інертним і щільним, ніж деревина. Це дозволило вченим припустити, що радіоактивні ізотопи, які можуть проникати в сусідні кільця дерев, менш піддаються цьому в панцирах черепах.
Перші експерименти виявилися в цілому успішними: датування шарів чотирьох панцирів, що містили сліди радіоактивних ізотопів, збіглося з датами ядерних випробувань і радіоактивного забруднення.
Метод, за припущенням авторів дослідження, може застосовуватися не лише з панцирами, але також з рогами, пір’ям та іншими щільними структурами тварин. Достатні для аналізу зразки можна отримати також з живих істот.