Регулярні аеробні навантаження змінюють не лише роботу серця, а й будову нервових вузлів, які беруть участь у його регуляції. При цьому зміни праворуч і ліворуч виявилися різними.
Такий результат отримали дослідники з Бристольського університету та інших наукових центрів у дослідах на щурах, передає doi.org.
Вчені вивчали зірчасті ганглії — парні скупчення клітин симпатичної нервової системи в нижній частині шиї та верхній частині грудної клітки. Їхні сигнали допомагають серцю пристосовуватися до навантаження, зокрема прискорювати скорочення.
Тварини десять тижнів виконували помірні аеробні вправи на біговій доріжці. Потім дослідники за допомогою тривимірного аналізу та стереології оцінили число та розміри нейронів, а також обсяг нервових вузлів, порівнявши тренованих щурів із нетренованими.
Після тренувань у правому ганглії нарахували приблизно вчетверо більше нейронів, ніж у лівому. У нетренованих тварин подібної асиметрії не виявили. Це порівняння двох сторін тіла, а не доказ чотириразового збільшення загального числа клітин після навантажень.
Розміри нейронів теж змінювалися неоднаково: ліворуч клітини стали майже вдвічі більшими, тоді як праворуч трохи зменшилися. Таким чином, нервова система адаптувалася до вправ несиметрично.
Автори припускають, що розбіжності можуть виявитися важливими для розуміння нервової регуляції серця. За деяких порушень ритму та інших станів лікарі впливають на надмірну активність зірчастих гангліїв. Знання особливостей правого та лівого вузла в перспективі допоможе точніше обирати мішень.
Однак поки встановлені структурні зміни в тварин. Їхній конкретний вплив на функцію серця ще належить з’ясувати, як і наявність аналогічних ефектів у людей.