Мільйони європейців живуть у бідності. У 2024 році понад 72 мільйони людей в ЄС були віднесені до категорії «під загрозою бідності», що становить 16,2% населення.
Однак при порівнянні порогів бідності в різних країнах життя на межі виживання виглядає зовсім по-різному.
Показник «ризику бідності» — це частка людей, чий медіанний еквівалентний розпоряджений дохід нижчий за певний поріг. Цей поріг встановлено на рівні 60% від національного медіанного доходу.
Проте Евростат зазначає, що цей показник не вимірює багатство чи фактичну бідність. Скоріше, він відображає низький дохід порівняно з іншими жителями тієї самої країни, що «не обов’язково означає низький рівень життя».
У середньому по ЄС річний медіанний еквівалентний дохід на особу в 2024 році склав 21 582 євро. 60% від цієї суми — 12 949 євро, або близько 1 079 євро на місяць. Будь-яка особа з доходом нижче цього рівня вважається такою, що перебуває під загрозою бідності.
Однак дані за країнами дають набагато чіткішу картину. У ЄС цей поріг коливається від 391 євро в Болгарії до 2 540 євро в Люксембурзі.
Якщо включити країни-кандидати, за якими є дані, та членів ЄАВТ, то він варіюється від 201 євро в Туреччині до 2 596 євро в Швейцарії. Норвегія також входить до трійки країн, де поріг перевищує 2 000 євро.
Поріг ризику бідності знаходиться в діапазоні від 1 500 до 2 000 євро в Данії, Австрії, Ірландії, Нідерландах і Бельгії (у списку від найвищого до найнижчого в цій групі).
Цей рівень нижчий за 750 євро в кількох країнах, включаючи Латвію, Португалію, Хорватію, Литву, Польщу, Грецію та Словаччину. Він опускається нижче 500 євро в Угорщині, Румунії, Болгарії, Сербії та Туреччині.
Серед країн «великої четвірки» ЄС Німеччина має найвищий поріг бідності — 1 381 євро, далі йдуть Франція (1 278 євро), Італія (1 030 євро) та Іспанія (965 євро).
Для домогосподарства, що складається з двох дорослих і двох дітей молодше 14 років, поріг ризику бідності в 2,1 раза перевищує поріг для однієї особи. Він становить 2 266 євро в ЄС, 423 євро в Туреччині та 5 452 євро в Швейцарії.
Чим пояснюються відмінності?
Пороги ризику бідності безпосередньо залежать від медіанного еквівалентного доходу в країні. За словами Джулії Де Лаззарі, економістки Міжнародної організації праці (МОП), відмінності в продуктивності праці та структурі промисловості допомагають пояснити, чому ці рівні так сильно різняться. Вища продуктивність праці дозволяє країнам підтримувати вищі зарплати.
Внаслідок цього в країнах з великими дороговартісними секторами, такими як фінанси, інформаційні технології чи передове виробництво, зарплати, як правило, вищі. Це також означає, що поріг бідності в цих країнах вищий.
Як співвідносяться пороги бідності в СПС?
При вимірюванні в стандартах покупної спроможності (СПС) розрив стає меншим, але відмінності залишаються очевидними. СПС — це штучна грошова одиниця, розрахована так, що на один СПС теоретично можна купити однакову кількість товарів і послуг у будь-якій країні.
У перерахунку на СПС для одного дорослого пороги ризику бідності варіюються від 449 у Сербії до 1 889 у Люксембурзі.
Туреччина, Угорщина, Словаччина та Греція входять до п’ятірки країн з найнижчими показниками. До п’ятірки лідерів — Норвегія, Швейцарія, Австрія та Нідерланди.
Серед великих економік поріг найвищий у Німеччині. Далі йде Франція, а Іспанія та Італія знаходяться на рівні 1 060 СПС.
Де ризик бідності найвищий?
За даними Евростату, у 2024 році 16,2% населення ЄС перебували під загрозою бідності. Цей показник варіюється від 9,5% у Чехії до 22,2% у Туреччині та Північній Македонії.
У країнах-кандидатах на вступ до ЄС, а також на Балканах та в Східній Європі частка населення, схильного до ризику бідності, вища. Серед великих економік цей показник також високий в Іспанії (19,7%) та Італії (18,9%), тоді як у Франції (15,9%) та Німеччині (15,5%) він трохи нижчий за середній по ЄС.