У жовтні 1962 року 35-річний офіцер Василь Архипов своїм рішучим характером та витримкою запобіг світовій катастрофі. Під час Карибської кризи радянський підводний човен був готовий завдати ядерного удару по американських кораблях, що оточили його та обстрілювали глибинними бомбами. Світ опинився на межі глобальної ядерної війни, наголошують Патріоти України.
Як виникла Карибська криза
У 1961 році США зазнали провалу в наймасштабнішій військовій операції десятиліття. Висадка десанту в Затоці Свиней на Кубі, що мала на меті повалити комуністичний режим Кастро, закінчилася жахливою невдачею через погану організацію, що призвело до значних втрат і міжнародної ганьби. Багато військовополонених, зазнавши тортур, розповіли про своє вербування та підготовку в таборах ЦРУ.
Щоб запобігти майбутнім спробам Америки скинути його режим, Кастро звернувся до Микити Хрущова з проханням розмістити на острові радянські війська. Хрущов погодився і таємно вирішив відправити на Кубу не лише звичайні війська, а і ядерні ракети.
Генерали розробили секретний план, який змусили підписати кожного члена Політбюро. Але, як виявилося згодом, план був набагато гірше підготовлений, ніж американська операція.
Як доставляли ракети на Кубу
Протягом весни та літа 1962 року у портах Чорного і Балтійського морів на пасажирські судна і суховантаж таємно вантажили солдатів, танки, артилерію та величезні ракети. У порту Миколаєва ракети Р-12 завантажували в трюми кораблів по три-чотири дні.
Ця операція, в якій брали участь від 20 до 40 тисяч військовослужбовців, стала найбільшою радянською логістичною морською операцією. У переповнених трюмах під час важкої подорожі загинуло кілька десятків солдатів.
Розвідка перед операцією виявилася незадовільною. Солдати та офіцери не були готові до специфіки кубинського клімату, медичний персонал не вмів лікувати тропічні хвороби, а провізія швидко псувалася через спеку.
Понад сто ракетних пускових майданчиків вирішили сховати під пальмами, хоча розвідники попереджали, що на багатьох із них взагалі не було рослинності.
На межі ядерної війни
14 жовтня 1962 року американський розвідувальний літак U-2 зробив фото ракетних установок на Кубі. За два дні фотографії були на столі президента Джона Кеннеді, після чого почалася Карибська криза.
Американські військові кораблі оточили Кубу, блокуючи всі вантажі, як цивільні, так і військові. Кеннеді постійно відмовлявся від пропозицій генералів завдати превентивного удару по острову.
Микита Хрущов також чув подібні рекомендації. Світ стояв на межі ядерної війни, а обидва лідери намагалися знайти рішення, щоб уникнути зіткнення і зберегти свої позиції.
Геройська дія
27 жовтня 1962 року радянські війська збили американський розвідувальний літак над Кубою. Того ж дня есмінці США оточили радянський підводний човен К-59 і обстріляли його глибинними бомбами, не знаючи, що на борту знаходилася ядерна торпеда.
Командир К-59 Валентин Савицький, переконаний, що війна вже почалася, готувався виконати наказ і застосувати ядерну зброю, коли начальник штабу бригади підводних човнів Василь Архипов, який також був на борту, вмовив його не робити цього. Архипов переконав екіпаж сплисти на поверхню і почекати на контакт з американськими моряками.
Завдяки Василю Архипову, К-59 уникнув ядерної атаки. Після цього лідери США і СРСР досягли домовленості: Хрущов вивів радянські ракети з Куби, а Кеннеді — американські ракети з Туреччини та Італії, пообіцявши не чіпати Кубу.
Невідомо, чи вчиться Володимир Путін на цій історії, але можна припустити, що серед його офіцерів може знайтися новий Василь Архипов, який відмовиться натискати “червону кнопку” і розв’язувати масове вбивство.