Ця епоха була похмурою не лише через криваві війни чи смертоносні хвороби. Історія сповнена жахливих часів. Проте серед усіх періодів один рік особливо вирізняється в літописі нещасть — 536 рік н. е., пише iflscience.com, передає unian.net.
Зазначається, що ця епоха була темною не тільки через війни чи хвороби, але й через виверження вулкана, яке викинуло в небо попіл і пил, затуливши сонце м’якою сірою імлою.
У листі, датованому 538 роком н. е., римський державний діяч Кассіодор писав:
«Люди стривожені незвичайними знаками на небесах і з тривогою в серці запитують, які події вони можуть віщувати. Сонце, перше із зірок, здається, втратило своє звичне сяйво і виглядає блакитнуватим… Ми дивуємося, що не бачимо тіней наших тіл опівдні, відчуваємо, як його потужна теплова сила розсіюється в слабкість […] Місяць позбавлений своєї природної величі».
Зазначається, що візантійський історик Прокопій, який жив у той час на Близькому Сході, також писав про «страх», викликаний туманним затемненням Сонця. Існує безліч фізичних і наукових доказів цього явища.
Дослідження, проведене у 2018 році, надало докази того, що виверження сталося в Ісландії, оскільки льодові керни в Європі містили вулканічне скло, хімічно схоже на частинки, знайдені по всій Європі та в Гренландії. Також припускають, що так звана «вулканічна зима» могла бути спричинена серією потужних вивержень приблизно у 536–540 роках н. е., йдеться у публікації.
Через це виверження різко знизилися температури, а сільське господарство занепало. Літні температури у світі впали на кілька градусів, клімат Землі зазнав серйозних потрясінь. У Китаї влітку випав сніг, посухи вразили Південну Америку, а на Близькому Сході небо затягнув смертельний туман.
Багато істориків погоджуються, що 536 рік н. е. став початком особливо похмурої глави в історії людства, принаймні в деяких регіонах світу.