Балтійські держави готують свої заклади охорони здоров’я до різних сценаріїв, які можуть виникнути у разі російської агресії, орієнтуючись на досвід України. Про це йдеться в публікації Politico, пише “Європейська правда“.
Лікарня Santaros при Вільнюському університеті, що за 50 км від кордону з Білоруссю, розвиває підземну інфраструктуру, укриття, вертолітні майданчики та автономні системи електро- і водопостачання на випадок, якщо стандартні системи вийдуть з ладу.
Естонські плани передбачають закупівлю бронежилетів для медиків швидкої допомоги, а також перехід на зв’язок через супутникові телефони, якщо звичайна мережа стане недоступною. Крім того, лікарні закуповують великі генератори.
«Йдеться навіть не про те, чи нападе Росія, а про те, коли це станеться… Ми вже переконані, що Росія завдаватиме ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. А це означає, що не можна допустити ситуації, коли лікарня не працює, бо десь проблема з електростанцією», — коментує Рагнар Вайкнеметс, заступник генерального директора Естонської ради охорони здоров’я, відповідальний за підготовку до кризових ситуацій у сфері.
Також готують плани з переміщення операційних і всіх ключових функцій лікарень до підвальних приміщень.
Крім того, закуповують мобільні шпиталі, які в умовах надзвичайної ситуації можна буде розгортати автономно, а також готують запас засобів надання допомоги, щоб їх вистачило на перший період незалежно від перебоїв із постачанням.
Очікуваною проблемою у разі війни називають нестачу персоналу. Проблема спостерігається й нині, а в разі початку бойових дій багато лікарів, ймовірно, поставлять сім’ю на перше місце й захочуть виїхати.
Опитування у Литві на цю тему показало, що понад чверть медичних працівників, швидше за все, виїдуть, налаштовані залишитися менш як 40%, а третина не впевнена, яким буде їхній вибір.