У вівторок, 5 серпня, на позачерговому засіданні уряд Латвії ухвалив рішення оголосити в країні надзвичайну ситуацію в сільському господарстві. Надзвичайна ситуація діятиме до 4 листопада 2025 року, щоб допомогти господарствам упоратися з наслідками злив, заморозків і підтоплень, передає eurointegration.com.ua.
Міністерство землеробства пояснює, що у фермерів є як довгострокові фінансові зобов’язання, так і укладені договірні відносини з партнерами та покупцями, зокрема щодо постачання виробленої продукції. Проте наразі через несприятливу ситуацію в агросекторі, спричинену тривалими дощами та повенями, існують серйозні побоювання щодо здатності фермерів виконати взяті зобов’язання. Особливо це стосується договірних зобов’язань, невиконання яких може спричинити юридичні та фінансові ризики.
У міністерстві зазначають, що це питання особливо актуальне для зернових кооперативів, які здебільшого реалізують продукцію на експорт. Зернові культури є одним із найважливіших сегментів експорту сільськогосподарської продукції Латвії, і нездатність виконати умови постачання може суттєво вплинути як на репутацію галузі на міжнародних ринках, так і на загальну експортну спроможність країни.
Міністерство наголошує: з оголошенням надзвичайної ситуації відповідні установи зможуть у подальшому застосовувати передбачені нормативно-правовими актами рішення, які використовуються у випадках форс-мажору або надзвичайних ситуацій. Наприклад, Служба державних доходів (VID) зможе не застосовувати штрафні санкції за невиконання нормативних вимог до тих фермерів, які у 2025 році постраждали від несприятливих погодних умов.
Банки та інші фінансові установи також зможуть застосовувати різні рішення стосовно постраждалих фермерів. Наприклад, надати відстрочку на сплату основної суми кредиту, переглянути відсоткові виплати, змінити графік платежів без штрафних санкцій тощо.
Із травня 2025 року через тривалі несприятливі погодні умови в різних регіонах країни було затоплено посіви та посадки, що суттєво знизило врожайність або повністю знищило частину врожаю. Надмірна вологість ґрунту також заважає доступу сільськогосподарської техніки до полів, ускладнюючи або роблячи неможливими обробку ґрунту та збирання врожаю. Через затримку аграрних робіт зерно починає проростати просто на полях, втрачаючи якість і ринкову вартість.
Міністерство наголошує, що надмірна волога також спричинила гниття зернових, бобових, картоплі та інших культур, які місцями не встигли зійти або були пошкоджені. У багатьох місцях не вдалося вчасно засіяти поля: розсада, тривалий час перебуваючи у вологих умовах, витягнулася і втратила якість, а в окремих випадках – загинула у перезволоженому ґрунті.
В інших районах посівна взагалі не розпочалася, і поля, як і раніше, залишаються необробленими. Через втрачений час на сівбу ярих культур і обмежену тривалість вегетаційного періоду більшість площ залишиться незасіяною, а врожаю не буде зовсім.
Серйозної шкоди садівникам цього року завдали весняні заморозки, які пошкодили плодові дерева і кущі під час цвітіння. Додаткових збитків завдали тривалі літні дощі та повені.
Це вже третій рік поспіль, коли сільське господарство Латвії потерпає від несприятливих погодних умов. Міністерство наголошує, що ситуація спричиняє значні збитки та загрожує життєздатності багатьох господарств. Додатковий тиск створюють високі ціни на засоби виробництва – засоби захисту рослин, мінеральні добрива тощо.