Ліси — це гігантські природні резервуари вуглецю, але їхня здатність накопичувати його не є постійною. Щоб з’ясувати, як кліматичні зміни та діяльність людини впливають на цей процес, вчені Європейського космічного агентства знайшли неочікуване рішення — використати супутник SMOS, який спочатку створювався для вивчення вологості ґрунту та солоності океану.
Супутник SMOS був запущений у 2009 році, однак згодом виявилось, що він має ще одну корисну функцію: його мікрохвильовий радіометр здатний вимірювати оптичну щільність рослинності. Цей показник відображає, наскільки стовбури, гілки й листя ослаблюють радіосигнал. Чим густіша рослинність, тим сильніше завади.
«SMOS фіксує ослаблення мікрохвильового сигналу при проходженні через ліс, що дозволяє оцінити загальну біомасу — як суху, так і воду в рослинах», — пояснює провідний науковий співробітник ESA Маттіас Друш.
Дані супутника SMOS за 15 років (2011–2025) допомогли виявити значні зміни: вплив посух і повеней на ліси, втрати біомаси через вирубування й пожежі, а також глобальні кліматичні зрушення. Проте інтерпретація цих даних є складною. «Сигнал враховує і біомасу, і вологість, тому важливо звіряти його з наземними вимірюваннями», — зазначає дослідник Клаус Сципал.
У 2025 році ESA запустило супутник Biomass з радаром у P-діапазоні, який забезпечує детальну 3D-картину тропічних лісів. У поєднанні ці технології дають змогу побачити структурні зміни на рівні крон дерев, відстежувати глобальні тенденції у динаміці лісів та вдосконалювати кліматичні моделі. Комбінація SMOS і Biomass допомагає вченим оцінити, як ліси адаптуються до змін клімату, а також контролювати антропогенний вплив — вирубування та пожежі.