Сон – життєво важливий процес, без якого організм людини починає функціонувати з перебоями. Щоб з’ясувати, що станеться при відсутності сну протягом доби, двох днів, тижня, або чи можна взагалі обійтися без сну, вчені, військові та ентузіасти неодноразово проводили експерименти з безсонням. Один із найвідоміших прикладів – експеримент 17-річного Ренді Гарднера, який провів 11 днів без сну, встановивши новий світовий рекорд.
За інформацією Unilad, двоє школярів вирішили перевірити, як довго вони зможуть не спати, не усвідомлюючи, що такий експеримент матиме довготривалі наслідки. У 1963 році Ренді Гарднер і його товариш Брюс Макалістер домовилися не спати протягом 264 годин, прагнучи побити рекорд 260 годин та дослідити, як нестача сну впливає на мозок. Спочатку вони планували дослідити вплив безсоння на паранормальні здібності, але згодом вирішили зосередитися на когнітивних функціях та продуктивності, наприклад, у баскетболі. Щоб вирішити, хто з них лишатиметься без сну, вони підкинули монету, і було визначено, що саме Гарднер буде не спати заради науки. Макалістер також відмовився від сну, щоб спостерігати за станом друга, проте після трьох ночей безсоння він прокинувся, залишаючи записи на стіні.
Зрозумівши, що їхній експеримент виявився складнішим, ніж вони очікували, пара запросила до співпраці дослідника сну Вільяма Демента зі Стенфордського університету. Як розповідав один з учасників, батьки Ренді дуже хвилювалися, адже тоді ще не було зрозуміло, чи може тривале безсоння зашкодити людині.
Після трьох днів без сну у Гарднера з’явилися проблеми з концентрацією, короткочасна втрата пам’яті, поганий настрій, параної та галюцинації. Демент зазначив, що, незважаючи на свою фізичну витривалість, Ренді так швидко засинав, що після закриття очей одразу переходив у стан сну.
Пізніше сканування мозку показало, що його мозок функціонував нерівномірно – деякі його частини «спали», а інші залишалися активними.
Неймовірно, але підліток не спав 11 днів (264 години), побивши попередній рекорд у 260 годин, який належав диск-жокею з Гонолулу. Після експерименту його перевезли до військово-морського госпіталю, і за словами Гарднера, після пробудження він спав трохи понад 14 годин, відчуваючи себе, як звичайна людина.
Попри успішне завершення експерименту, пізніше Ренді зізнався, що десятиліттями страждав від нестерпного безсоння, пояснюючи, що перебування в такому стані було надзвичайно важким, як продовження того, що він пережив 50 років тому.