Населення Молдови продовжує скорочуватися: за даними 2025 року кількість постійних жителів становила близько 2,6 млн осіб. Демографічний спад зачіпає всі показники — від вікової структури до територіального розподілу. Це скорочення не є тимчасовим явищем, а результатом сукупності чинників: від’ємного природного приросту, високої зовнішньої міграції та переміщення населення із сільської місцевості до міст, пише moldova1.md.
Смертей більше, ніж народжень
Дані Національного бюро статистики свідчать, що в Молдові щороку помирає більше людей, ніж народжується. Щороку народжується близько 24–25 тис. дітей, тоді як кількість померлих перевищує 35–36 тис., що підтримує від’ємний природний приріст. Ця різниця пояснює значну частину скорочення чисельності населення та вказує на прискорене старіння суспільства, особливо в сільській місцевості, де народжуваність значно нижча.
Село пустіє швидше, ніж місто
Згідно зі статистикою 2025 року, понад 55% населення країни проживає в сільській місцевості, однак саме вона втрачає населення швидше, ніж міста. Природний приріст є від’ємним у всіх середовищах, але в селах перевищення смертності над народжуваністю особливо помітне. У багатьох населених пунктах залишаються переважно люди похилого віку, що створює серйозні труднощі для утримання шкіл, дитячих садків, медичних закладів і місцевої економіки.
«Села руйнуються і не мають значного демографічного потенціалу, тому відбувається внутрішня міграція в межах Молдови. Жителі сіл переїжджають до міст, але цей процес не є масовим, і демографія країни не страждає, оскільки відбувається перерозподіл населення. Основний недолік — ризик зникнення слаборозвинених сіл», — зазначив доктор демографічних наук Валеріу Саїнсус.
Він додав, що вже шість міст стали центрами тяжіння населення: Кишинів, Бєльці, Оргеїв, Унгени, Єдинці та Кагул. «Внутрішні мігранти — це люди працездатного віку, переважно від 25 до 49 років. Здебільшого це молодь, яка їде до міст на навчання, та жителі сіл, розташованих поблизу міст, які влаштовуються на роботу», — пояснив експерт.
Водночас Кишинів зосереджує близько 23–25% населення країни й є єдиною зоною, що зберігає чисельність жителів за рахунок внутрішньої міграції, тоді як більшість сільських населених пунктів продовжують порожніти.
Регіони з найбільшими втратами населення
Територіальні дані показують, що більшість районів постійно втрачають населення, особливо ті, де переважає сільська місцевість. Райони півночі, півдня та центральної частини країни стикаються зі стійким скороченням чисельності жителів через від’ємний природний приріст і міграцію.
Малі міста вже не здатні компенсувати ці втрати, і багато районів залишаються з дедалі крихкішою демографічною базою. Найбільші демографічні втрати фіксуються в районах із переважно сільським населенням. Такі райони, як Окниця, Дондюшани, Леова, Кантемир і Бессарабка, постійно втрачають жителів через низьку народжуваність і відтік працездатного населення.
Водночас Кишинів і кілька великих муніципалітетів приваблюють населення зсередини країни, посилюючи дисбаланс між столицею та регіонами.
Згідно зі звітом Національного бюро статистики, у 2024 році майже 17,2 тис. молдован змінили місце проживання в межах країни. Більшість переїздів була з міських населених пунктів — 8 639 осіб, за ними йдуть сільські райони — 8 559 осіб.
Водночас міста залучили значно більше людей — 11 342 прибуття проти лише 5 856 прибуттів до сільських населених пунктів, що підтверджує тенденцію концентрації населення в міських центрах. Із загальної кількості внутрішніх мігрантів 5 500 осіб переїхали із сіл до міст. За даними НБС, 48,8% переселенців із сільської місцевості вирушили до Кишинева, а 3,4% — до Бєльців.
На тлі цієї внутрішньої мобільності міжнародна міграція залишається глибоко дисбалансованою: у 2024 році було зареєстровано 97 517 іммігрантів і 130 084 емігранти, що й надалі тисне на скорочення загальної чисельності населення Республіки Молдова.