Витрати на виплати для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку переважно біженців та мігрантів було виділено 5,9 млрд євро, то минулого року ця сума вже становила 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро), пише Bild.
У 2024 році, за прогнозами, ця сума зросте до 13,7 млрд євро, що становитиме майже 30% від загальних витрат. Про це свідчать дані Міністерства праці ФРН, надані за запитом партії «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW) і які опинилися у розпорядженні Bild.
У 2023 році базову допомогу за статтею SGB II найчастіше отримували громадяни Афганістану (1,3 млрд євро), Сирії (3,5 млрд), України (5,8 млрд), а також громадяни Іраку (774 млн), Ірану (282 млн), Еритреї (172 млн), Сомалі (155 млн), Нігерії (125 млн) та Пакистану (112 млн).
Міністерство соціальної політики враховує у своїх розрахунках не лише біженців, але й осіб, які «ніколи не проходили процедури отримання притулку чи не мають статусу біженця». Яку частку вони становлять, відомство не уточнює. Дані не включають громадян Німеччини з міграційним минулим.
Частка витрат на біженців та мігрантів у загальних витратах на допомогу різко зросла з 2021 року: з 16,6% до 29,2% (з січня по липень 2024 року). Причиною цього став насамперед військовий конфлікт в Україні, через який до Німеччини прибуло понад 1,3 млн біженців, переважно жінок із маленькими дітьми.
Якщо включити в розрахунок німців із міграційним минулим, цифри були б ще вищими. Згідно з даними на жовтень 2024 року, про які повідомляє Welt, 2,543 млн із 4,005 млн працездатних одержувачів допомоги мають міграційне походження. До цієї категорії входять люди, народжені за межами Німеччини, або діти таких батьків.
Міністерство праці також зазначає, що майже 80% зростання зайнятості з соціальним страхуванням у Німеччині припадає на громадян України та восьми основних країн походження прохачів притулку. Представник відомства заявив в інтерв’ю Bild: «Ці люди активно беруть участь у житті суспільства та сплачують податки».