У Південній Кореї, лише за два кілометри від кордону з Північною Кореєю, працює кафе Daonsoop. Тут відвідувачі можуть насолоджуватися кавою, споглядаючи колючий дріт, сторожові вежі та краєвиди іншої країни. Заклад розташований у місті Паджу настільки близько до демаркаційної лінії, що для отримання дозволу на будівництво власникам довелося звести поруч бункер і протитанкові укріплення, пише focus.ua з посиланням на scmp.com.
Кафе заснували Лі О Сук та її чоловік — діти біженців із Північної Кореї. Для них це не лише бізнес, а й спосіб зберегти пам’ять про своїх батьків.
«Звідси видно Північну Корею, таку близьку, але недосяжну… Наші батьки завжди мріяли повернутися на батьківщину, але померли, так і не здійснивши цієї мрії», — розповідає 63-річна Лі.
Оскільки війна 1950–1953 років завершилася перемир’ям, а не мирним договором, обидві Кореї технічно залишаються у стані війни. Кордон між ними досі вважається «лінією фронту».
Під еркерами кафе проходить автомагістраль Джаю-ро, або «Дорога свободи», яка символічно мала б з’єднувати Сеул і Пхеньян, але нині закінчується біля Моста Об’єднання.
Поруч протікає річка Імджин, що розділяє обидві країни. Знаки у військовій прикордонній зоні попереджають, що порушників можуть вважати ворогами та відкривати по них вогонь.
Daonsoop — не єдине місце, звідки видно Північну Корею. Навіть у Starbucks, розташованому в обсерваторії на кордоні, можна милуватися подібним краєвидом. Але Daonsoop — один із найближчих до кордону закладів, і він має власний бункер, який армія Південної Кореї раз на рік використовує для навчань.
Решту часу в бункері діє виставка художника-карикатуриста Кім Де Ньона (творчий псевдонім — Денні Кім). Його роботи, розміщені між бійницями з видом на північ, передають біль роз’єднання та мрії про возз’єднання.
«Цей бункер — простір, створений для бою, але я не бачу його таким. Я бачу його як місце, де починаються свобода і мир», — каже художник.
Кафе також стало місцем зустрічей для біженців із Північної Кореї, які приїжджають сюди у святкові дні. З тераси вони можуть поглянути на свою батьківщину.
Іноді з півночі доноситься дим — північнокорейські фермери спалюють рисові поля, попри шкоду для довкілля. Дим перетинає кордон і огортає кафе, хоча багато відвідувачів навіть не здогадуються, що поруч — КНДР.
«Зараз тут усе виглядає так спокійно і мирно, але багато відвідувачів не знають, що Північна Корея — прямо через дорогу, тож коли вони дізнаються про це, то дуже дивуються», — зазначає Лі.