Війна на багатому нафтою Близькому Сході продовжує загострюватися, і на цьому тлі Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) закликає уряди знижувати попит на нафту. У звіті МЕА міститься заклик до урядів розширювати можливості віддаленої роботи, знижувати швидкісні режими, стимулювати перехід на громадський транспорт та вводити обмеження на використання автомобілів у великих містах. Ці заходи, наголошує МЕА, необхідні на тлі «драматичного» збою у світових поставках нафти, спричиненого закриттям Ормузької протоки, передає euronews.com.
Після того, як 28 лютого Сполучені Штати та Ізраїль завдали військових ударів по Ірану, світові нафтові ринки відреагували миттєво: ціни на нафту стрімко зросли вище 100 доларів за барель. Цей стрибок знову оголив крихкість глобальної енергетичної системи та посилив тиск на економіку, яка вже перебуває під впливом геополітичної нестабільності.
Аналітики попереджають, що ситуація може погіршитися. За відсутності ознак деескалації вартість нафти, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки 200 доларів за барель. І це незважаючи на триваючі політичні переговори щодо створення потенційної військово-морської місії для супроводу суден через Ормуз — ключову артерію світових поставок нафти.
Ініціатива такої місії вперше прозвучала від президента США Дональда Трампа, потім її підтримав президент Франції Еммануель Макрон. Однак нещодавно глава Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгес відхилив цю ідею, посилаючись на серйозні ризики для безпеки та відсутність умов для її реалізації. Це рішення посилило невизначеність навколо майбутнього транзиту через Ормуз і додало напруженості на ринку, який і без того реагує на будь-які сигнали з Близького Сходу.
МЕА називає нинішні перебої «найбільшим шоком у сучасній історії» — результатом стрімкої ескалації напруженості на Близькому Сході, яка фактично закрила життєво важливий торговий коридор. Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світової видобутку та транспортування нафти: приблизно 15 мільйонів барелів сирої нафти та ще близько 5 мільйонів барелів нафтопродуктів щоденно.
У звіті підкреслюється: «Відновлення транзиту через Ормузьку протоку — найважливіший захід для повернення до стабільних потоків нафти та газу та зниження тиску на ринки й ціни». Одночасно агентство зазначає, що країни в усьому світі вже вживають заходів, щоб збільшити пропозицію та пом’якшити вплив різкого зростання цін на споживачів.
Віддалена робота, зниження швидкості, менше авіаперельотів
МЕА вважає, що низка відносно простих кроків здатна швидко скоротити споживання палива. Серед них — розширення віддаленої роботи, зниження швидкісних режимів на шосе, розвиток громадського транспорту, спільне використання автомобілів та економічніший стиль водіння. Агентство закликає уряди активно заохочувати такі заходи, щоб зменшити попит на нафту в короткостроковій перспективі.
На автомобільний транспорт сьогодні припадає близько 45% світового попиту на нафту, хоча ця частка помітно відрізняється за країнами — від приблизно однієї третини в Південній Кореї до двох третин у деяких країнах Європи та Латинської Америки. У багатших країнах основну частину споживання формують легкові автомобілі, на які припадає близько 60% енергоспоживання на дорогах.
Однак стратегія МЕА не обмежується лише автомобільним сектором. На думку агентства, значний ефект може дати й зменшення кількості авіаперельотів там, де існують наземні альтернативи. У короткостроковій перспективі, вважають експерти, лише ділові поїздки можуть бути скорочені приблизно на 40%. При ширшому впровадженні корпоративних обмежень попит на авіаційне паливо може знизитися на 7–15%.
Як країни вже реагують на кризу
На тлі триваючої глобальної енергетичної кризи кілька держав розширили практику віддаленої роботи. Філіппіни та Пакистан запровадили чотириденний робочий тиждень для державних службовців, а Шрі-Ланка закриває державні установи по середах.
В’єтнам, Лаос, Таїланд та КНДР активно просувають роботу з дому. Подібні заходи вже застосовувалися в Європі під час енергетичної кризи 2022–2023 років, коли уряди також закликали співробітників залишатися вдома, щоб знизити споживання палива та зменшити навантаження на енергосистему.
Ризики, пов’язані з поставками, зберігаються
Незважаючи на вивільнення надзвичайних резервів у розмірі 400 мільйонів барелів, офіційні особи попереджають, що світ не може покладатися лише на пропозицію для стабілізації ринків. У умовах нестабільного та невизначеного ринку МЕА чітко попереджає, що світ не може просто видобувати нафту, щоб уникнути нафтового шоку — він повинен адаптуватися до зниження споживання.
Це вже шостий випадок, коли країни-члени МЕА координують надзвичайні заходи для стабілізації нафтових ринків з моменту заснування агентства у 1974 році. Подібні колективні заходи вживалися у 1991, 2005, 2011 та двічі у 2022 році.
Йоганнес Раубалль, старший аналітик з сирої нафти в компанії Kpler, заявив, що якщо Ормуз залишиться закритим ще на два місяці, ризики поставок «різко зростуть».
«Останні близькосхідні барелі, що прямують до Європи, все ще надходять, тому безпосередній вплив зниження потоків з Близького Сходу ще не повністю матеріалізувався», — сказав Раубалль.
За його словами, у найгіршому випадку ці підвищені витрати можуть призвести до серйозного навантаження на європейські нафтопереробні підприємства, що, найімовірніше, спровокує зниження попиту та вимушене скорочення кількості нафтопереробних заводів, оскільки сировина стане надто дорогою.
«Нинішня криза може стати найбільшим збоєм у поставках сирої нафти за всю історію світового нафтового ринку. Потенційна втрата близько 10 мільйонів барелів сирої нафти та конденсату з Близького Сходу — приблизно 10% світового споживання — являє собою різкий і короткостроковий шок», — сказав Раубалль.
Поза межами попиту на нафту
На думку агентства, нинішня криза виходить далеко за межі нафтового сектору та включає перебої з поставками природного газу, що позначається на безпеці та цінах на електроенергію.
МЕА також попередило, що зростання цін на енергоносії може найсильніше вдарити по найбіднішим домогосподарствам, і закликало уряди надати цільову фінансову підтримку, щоб пом’якшити удар.
У Європейському Союзі лідери країн зібралися в четвер на ключовому саміті, щоб обговорити короткострокові заходи щодо зниження витрат споживачів на електроенергію, включаючи національні податки, плату за користування мережами та вартість викидів вуглекислого газу.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що війна проти Ірану має «миттєвий вплив» на енергетику.
Лідери ЄС досі повторювали, що ЄС-27 переважно має справу з кризою цін на енергоносії. Але в четвер фон дер Ляєн вперше заявила журналістам, не уточнюючи, що тривала криза «ставит під сумнів майбутні ризики поставок», додавши: «Ми повинні вжити заходів».