Нові дослідження показують, що регулярні фізичні вправи допомагають уповільнити епігенетичний годинник старіння. Такуї Кавамура з Університету Тохоку (Японія) очолив дослідження, у якому було проаналізовано дані наукових робіт, що свідчать: регулярні вправи, фізична активність і фітнес можуть впливати на епігенетичне старіння й навіть частково його зворотити. Автори пропонують обнадійливий спосіб продовження здорового життя та зміцнення організму.
Епігенетичне старіння — це зміни в ДНК організму, які відображають швидкість старіння на молекулярному рівні.
У дослідженні наголошується, що хоча загальна фізична активність, наприклад ходьба чи заняття фізкультурою, позитивно впливає на здоров’я, саме структуровані програми вправ, які плануються, повторюються та мають конкретні цілі, дають більш відчутний ефект у сповільненні епігенетичного старіння. Фізична підготовленість, особливо високий рівень кардіореспіраторної витривалості, також тісно пов’язана з уповільненим епігенетичним старінням.
Дослідники вивчали й те, які органи найбільше виграють від фізичної активності.
Попри те, що основним об’єктом дослідження були скелетні м’язи, нові дані свідчать: регулярні фізичні тренування можуть також уповільнювати старіння серця, печінки, жирової тканини й навіть кишківника. Ба більше, було виявлено, що в олімпійських атлетів епігенетичне старіння відбувається повільніше, що вказує: тривала інтенсивна фізична активність може мати довготривалі антивікові ефекти.
Автори підкреслюють важливість розробки персоналізованих програм вправ для максимізації омолоджувальних ефектів. Загалом, результати підтверджують, що підтримання фізичної форми є не лише необхідною умовою для здоров’я, а й одним із найефективніших інструментів уповільнення старіння організму.