Тривале вживання аспартаму може несприятливо впливати на роботу внутрішніх органів навіть у дозах, значно нижчих за допустимі. До такого висновку дійшла міжнародна команда науковців, яка дослідила наслідки річного споживання аспартаму на моделі мишей. Роботу опубліковано в журналі Biomedicine & Pharmacotherapy (B&P).
Аспартам — один із найпоширеніших підсолоджувачів, який використовують у дієтичних напоях, кондитерських виробах і жувальній гумці. Він приблизно у 200 разів солодший за цукор і тривалий час вважався безпечною альтернативою сахарозі. Проте в останні роки зростає кількість досліджень, що вказують на можливі метаболічні ризики за його тривалого вживання.
У новому дослідженні вчені протягом року давали мишам аспартам у дозі, еквівалентній приблизно одній шостій від максимально допустимої добової норми для людини. У перерахунку на людські показники це становило близько 7 мг на кілограм маси тіла, що значно нижче за пороги, встановлені міжнародними регуляторами.
За підсумками експерименту дослідники зафіксували зменшення жирових відкладень у тварин приблизно на 20%. Однак цей ефект супроводжувався небажаними змінами: у мишей спостерігалася помірна гіпертрофія серця, а також погіршення когнітивних показників.
«Ми побачили, що аспартам справді зменшує жирову масу, але робить це ціною функціональних змін у серці і, ймовірно, у мозку», — зазначили автори роботи. За їхніми словами, отримані дані свідчать про те, що зниження маси тіла за допомогою підсолоджувача може супроводжуватися прихованими фізіологічними витратами.
Особливу увагу науковці звертають на той факт, що негативні ефекти проявилися за дуже низьких доз речовини. «Використана доза була значно нижчою за максимально допустиму, що підкреслює важливість отриманих результатів», — наголосили дослідники.
Під час роботи застосовували широкий спектр методів — від магнітно-резонансної та позитронно-емісійної томографії до поведінкових тестів, аналізу температури тіла й оцінки споживання їжі та води. Такий комплексний підхід дозволив виявити ефекти, які раніше не вдавалося зафіксувати через складність і тривалість подібних експериментів.
Автори підкреслили, що це одне з перших досліджень, у якому наслідки вживання аспартаму аналізувалися протягом повного року. На їхню думку, результати заповнюють важливу прогалину в розумінні довгострокового впливу штучних підсолоджувачів і вказують на необхідність більш критичної оцінки їх регулярного споживання у складі звичайного раціону.