Ізраїльська модель” гарантій безпеки не спрацює в Україні, вважає автор публікації Еліот А. Коен, професор Університету Джона Хопкінса. “Будувати стратегію на сумнівних аналогіях – це погана ідея”, – пише він в журналі Atlantic.
У статті зазначається, що на Вільнюському саміті США і Німеччина “очолили коаліцію гидлівих противників оголошенню графіка вступу України до НАТО”. За словами Коена, це пов’язано з обуренням щодо можливості автоматичного початку негайної війни з Росією. Крім того, у Вашингтоні та Берліні не бажають залучати до альянсу державу, територія якої ще частково окупована, а її інститути не повністю реформовані.
Проте професор Коен пише, що аргументи проти негайного вступу України до НАТО абсурдні, оскільки порівняно з Угорщиною українська армія має не менше здібностей управляти сучасними військовими технологіями, а українська держава може вважатися демократичною. Вступ до НАТО був би для України гарантією безпеки та стабільності з боку Заходу. “Це не однобічна послуга для України, а спроба запобігти ще одній великій європейській війні”, – пише Коен.
“Твердження, що членство в НАТО не може бути надано країні, яка перебуває у стані війни, означає, що у Росії є всі підстави для продовження війни, незалежно від наслідків. Так само ідея про те, що країна, яка частково окупована та чия межа не є загальноприйнятою, не може бути прийнята (до НАТО), заставить Росію відчайдушно триматися будь-якої частини української території, яку вона може утримати. Слід зауважити, що Німеччина вступила до НАТО, перебуваючи під окупацією як Радянського Союзу, так і західних союзників, і до того, як вона повернулася до своїх кордонів після 1945 року”, – нагадує автор публікації.
Говорячи про неефективність моделі надання військової допомоги Україні “за прикладом Ізраїлю”, професор Еліот Коен пише: “Україна, фактично, занепала через війну, чверть або третина її населення були переміщені – і це поза зниженням народжуваності. За прогнозами, населення України скоротиться з 41 мільйона у 2020 році до 35 мільйонів протягом наступних 20 років. Іншими словами, вона не може розраховувати на демографічну та економічну життєздатність, яка допомогла Ізраїлю стати справжнім військовим концерном”.