Всього п’ять хвилин руху кожну годину можуть стати оптимальним рецептом для боротьби з наслідками сидячого способу життя. Ці невеликі паузи не лише поліпшують самопочуття, а й абсолютно не заважають робочому процесу. До такого висновку дійшли вчені, які опублікували результати масштабного дослідження в British Journal of Sports Medicine.
Проблема гіподінамії
Гіподінамія — порушення функцій організму через обмеження рухової активності — сьогодні є дуже гострою проблемою. Дорослі жителі розвинутих країн проводять сидячи від 11 до 12 годин щодня. Малорухливий спосіб життя збільшує ризики розвитку хронічних захворювань і передчасної смертності.
Дослідження: як проходив експеримент?
Лабораторні випробування давно підтверджували ефективність коротких розминок під час роботи для профілактики наслідків гіподінамії. Однак наскільки їх можна впровадити в реальну робочу рутину, залишалося нез’ясованим.
Щоб прояснити це питання, організатори дослідження залучили майже 20 тисяч учасників інтерактивного проєкту Body Electric Challenge, організованого Національним громадським радіо США (NPR). Вибірка включила людей різного віку, професій і типів зайнятості.
Умови експерименту
Протягом двох тижнів майже 60% добровольців робили п’ятихвилинні перерви на ходьбу з різною періодичністю:
- кожні 30 хвилин,
- кожні 60 хвилин,
- кожні 120 хвилин.
Цьому етапу передував тиждень, коли учасники вели звичайний для себе спосіб життя. Для оцінки змін більшість учасників щоденно заповнювали вечірні опитувальники.
Для точнішого аналізу миттєвого ефекту перерв на фізичну активність випадкова вибірка з 1200 офісних співробітників отримувала SMS-опитування п’ять разів на день. Потенціал впровадження оцінювався за спеціальними п’ятибальними шкалами. Якщо перерва тієї чи іншої періодичності отримувала більше трьох балів, її вважали потенційно придатною для впровадження.
Результати дослідження
Аналіз показав, що всі три варіанти перерв отримали високі оцінки за критеріями реалізованості та прийнятності.
Цікаво, що:
- Найрідший графік — раз на дві години — показав найвищий потенціал для впровадження, але виявився найменш ефективним для поліпшення психічного стану.
- Режим з перервами кожні півгодини давав відчутний приріст за шкалами настрою та бадьорості, однак його практичне здійснення викликало серйозні труднощі.
Оптимальним був визнаний годинний інтервал. Цей варіант, обраний майже половиною всіх учасників, поєднував помітне поліпшення самопочуття з високими показниками за шкалами прийнятності та доцільності.