Японський підводний супервулкан Кікай, який знищив доісторичну цивілізацію 7 300 років тому, знову подає ознаки активності. Резервуар одного з найвибухонебезпечніших вулканів Землі непомітно заповнюється магмою, повідомили вчені. Підводний вулкан Кікай, розташований біля узбережжя Японії, востаннє вивергався 7 300 років тому, що стало найбільшим вибухом у наш час, передає unian.net.
Тоді він викинув таку кількість магми, якою можна було б покрити всю територію Центрального парку в Нью-Йорку шаром глибиною близько 12 кілометрів, залишивши після себе огромний неглибокий кратер, який називається «кальдерою», пише Daily Mail.
Тепер дослідники виявили, що область під цією кальдерою протягом останніх 3 900 років повільно заповнювалася свіжою магмою. Це викликає побоювання, що на горизонті може бути ще одне гігантське виверження. Останніми роками спостерігачі помічали вихід пари з кратера, а в цьому районі сталося більше десятка невеликих землетрусів.
«Враховуючи його розміри та розташування, очевидно, що це той самий магматичний резервуар, що й під час попереднього виверження», — пояснив геофізик, професор Сема Нобуказу з Університету Кобе. «Ми повинні зрозуміти, як накопичуються такі величезні обсяги магми, щоб з’ясувати механізм виникнення гігантських вивержень кальдер».
Під час попереднього виверження Кікая близько 160 кубічних кілометрів щільної породи було викинуто на площі 4 500 квадратних кілометрів. Потужний вибух спрямував пірокластичні потоки на відстань до 150 кілометрів від епіцентру. Вважається, що те виверження знищило доісторичну цивілізацію Дземон на півдні Японії.
Хоча з того часу вулкан не проявляв драматичної активності, він все ще активний. У центрі кальдери знаходиться лавовий купол, який поступово формувався протягом майже 4 000 років. Дослідники використовували масиви пневмогармат для створення штучних сейсмічних імпульсів і вимірювали, як ці хвилі проходять через земну кору.
Аналіз підтвердив розмір і форму прихованого резервуара, а також те, що він заповнюється магмою. Хімічний аналіз показав, що матеріал, який виробляється цією та іншою недавньою вулканічною активністю, відрізняється за складом від того, що було викинуто під час останнього гігантського виверження.
«Це означає, що магма, яка зараз знаходиться в резервуарі під лавовим куполом, ймовірно, є недавно надійшла магма», — заявив професор Нобуказу.
Окрім Кікая, до інших відомих кальдер належать Йеллоустоун у Північній Америці та Тоба в Індонезії. Відомо, що ці потужні вулкани проходять через тривалі цикли „сну“, перш ніж прокинутися та вивергнутися в драматичному стилі. Але механіка цього ритму досі не повністю вивчена.
«Модель повторного нагнітання магми узгоджується з існуванням великих неглибоких магматичних резервуарів під іншими гігантськими кальдерами, такими як Йеллоустоун і Тоба», — наголосив професор Нобуказу. «Ми хочемо вдосконалити методи, які довели свою корисність у цьому дослідженні, щоб глибше зрозуміти процеси повторного нагнітання. Наша кінцева мета — навчитися краще відстежувати ключові індикатори майбутніх гігантських вивержень».
Дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, показує, що глибина нинішнього магматичного резервуара оцінюється в 2,5–6 кілометрів. Це збігається з розрахунковою глибиною магми в 3–7 кілометрів під час попереднього виверження Кікая.
У дослідженні йдеться: «Ці процеси повторного нагнітання розплаву в магматичний резервуар на невеликій глибині безпосередньо під кальдерою можуть бути кроком до наступного гігантського виверження».
Окреме дослідження, опубліковане раніше, передбачало, що якщо вулкан вивергнеться знову, він може викинути величезну кількість уламків в атмосферу, що потенційно закриє сонце в деяких районах і викличе «вулканічну зиму». Це також може спричинити цунамі, яке обрушиться на південну Японію та узбережжя Тайваню і Китаю, перш ніж досягти берегів Північної та Південної Америки.
Професор Йосіюкі Тацумі, фахівець з магми та перший автор ранішого дослідження, повідомив: «Хоча ймовірність того, що гігантське виверження кальдери відбудеться на Японському архіпелазі в найближчі 100 років, становить 1 %, за оцінками, кількість загиблих у найгіршому випадку може зрости приблизно до 100 мільйонів людей».