«Наша казна порожня, і кожна крона, яку ми маємо, потрібна нашим громадянам», — заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш. Фінансові потреби України у 2026 і 2027 роках стануть предметом обговорення на саміті Європейського Союзу, який розпочнеться в четвер, 18 грудня.
Президенти та прем’єр-міністри країн-членів об’єднання розглянуть два варіанти фінансування Києва, запропоновані Єврокомісією, повідомляє vinegret.cz.
Перший варіант полягає в тому, що ЄС залучить кошти на ринках капіталу, використовуючи бюджет ЄС як гарантію. Однак таке рішення потребує одностайного схвалення всіма країнами Євросоюзу.
Для другого варіанта — репараційного кредиту для Києва — було б достатньо схвалення кваліфікованою більшістю. Його принцип полягає в тому, що на початку повномасштабної війни депозитарій цінних паперів Euroclear у Бельгії зберігав облігації Центрального банку Росії. Коли ці облігації досягли строку погашення, отримані кошти «застрягли» в Euroclear через санкції ЄС.
Нині Euroclear інвестує ці кошти в Європейський центральний банк, але міг би знову інвестувати їх в облігації Європейського Союзу, а ЄС використав би ці кошти для надання репараційного кредиту Україні з умовою, що вона поверне гроші лише після отримання воєнних репарацій від Росії. Цей кредит Київ міг би використати як на військові, так і на бюджетні потреби, але він перебував би під жорстким контролем з боку ЄС.
Основна частина російських активів утримується в європейському депозитарії цінних паперів Euroclear у Бельгії, решта — в бельгійських і французьких банках. Загалом ЄС заблокував близько 210 млрд євро (5,1 трлн крон) російських активів. Бельгія не хоче використовувати ці кошти для потреб України, побоюючись можливих юридичних ризиків і того, що в майбутньому може зіткнутися з проблемами, якщо Росія вимагатиме компенсації.
Прем’єр-міністр Бельгії тому вимагає від інших країн гарантій, що «якщо гроші доведеться повертати, у цьому братиме участь кожна держава-член Європейського Союзу». За такого сценарію Чехія ризикує втратити близько 89 млрд крон.
З запропонованим репараційним кредитом, забезпеченим замороженими російськими активами, не погоджуються Угорщина та Словаччина.
Водночас Чехія підтримала ідею репараційного кредиту. Від республіки в переговорах брав участь міністр фінансів, що йде у відставку, Збинек Стянюра (ODS).
Своєю чергою новий глава чеського уряду Андрей Бабіш заявив у суботу, 13 грудня, що Єврокомісії доведеться шукати інший спосіб фінансування України — у бюджеті Чехії немає грошей на допомогу іншим державам, і країна не збирається виступати поручителем Києва на 89 млрд крон.
«У нас немає грошей для інших держав, і Європейський Союз має вирішити це іншим способом. Ми не будемо ні за що поручатися і не будемо давати гроші. Наша казна порожня, і кожна крона, яку ми маємо, потрібна нашим громадянам», — заявив прем’єр-міністр Чехії у відео, опублікованому в соцмережах.