Гонка розгорнулася через боротьбу США, Китаю та інших країн за ресурси Місяця — лід і гелій-3, а також за право створити там постійні бази. Вашингтон розраховує повернути людей на Місяць до 2028 року. NASA та інші космічні агентства, зокрема китайське та індійське, зацікавилися Місяцем, оскільки розглядають його як джерело льоду та гелію-3, а також як можливий майбутній форпост у далекому космосі, пише The New York Times (NYT).
У першу епоху дослідження Місяця NASA і Радянський Союз зосередилися на видимій стороні Місяця, де була прямий радіозв’язок із Землею, але сьогодні космічні агентства більше цікавляться полюсами супутника та його зворотним боком, який не видно з Землі.
Лід у кратерах на полюсах може дати питну воду, кисень і ракетне паливо, а надзвичайно рідкісний на Землі гелій-3 (вартістю 9 мільйонів доларів за фунт) — перспективне паливо для термоядерної енергетики. При цьому зворотний бік Місяця може стати відповідним місцем для встановлення радіотелескопа, захищеного від земних радіоперешкод.
Вашингтон планує побудувати базу біля Південного полюса, а Китай заявляє про плани створити власні форпости в тому ж регіоні. У оновленій «дорожній карті» NASA на найближче десятиліття закладений поетапний перехід від короткострокових експедицій до постійної інфраструктури на Місяці — системам енергопостачання, зв’язку, транспорту і, можливо, малим ядерним електростанціям для підтримки тривалого перебування людей.
Місячна гонка (англ. Moon Race) — це умовна назва суперництва розвинених у науково-технологічному плані країн за першість у освоєнні Місяця — єдиного природного супутника Землі. У публіцистиці та літературі близьким поняттям є «космічна гонка» (англ. Space Race), частиною якої є проєкти освоєння Місяця, Марса, астероїдів і далеких планет Сонячної системи.
Першим етапом вважається суперництво США і СРСР у 1958–1978 роках, коли Москва і Вашингтон здійснили відповідно 58 і 59 місячних місій. У грудні 1968 року місія «Аполлон-8» вперше доставила трьох астронавтів на орбіту, а в липні 1969 року перший астронавт Ніл Армстронг у рамках місії «Аполлон-11» висадився на поверхні Місяця. Всього було організовано шість експедицій, на Місяць було доставлено 24 астронавти США, з них висадилися і ходили по ньому 12 осіб.
Стимулом до нового активізації зусиль з освоєння та колонізації супутника стало виявлення індійським зондом «Чандраян-1» у 2009 році покладів водяного льоду на полюсах Місяця, з якого можна виробляти кисень і ракетне паливо. З 2017 року діє нова місячна програма NASA під назвою «Артеміда» (Artemis).
1 квітня з мису Канаверал у Флориді був запущений корабель «Оріон». У рамках місії «Артеміда II», яка триватиме десять днів, екіпаж облетить зворотний бік Місяця без посадки на поверхню. Корабель пролетить на відстані приблизно 8 тисяч кілометрів від поверхні супутника.
На борту корабля — три астронавти NASA: командир екіпажу Рід Вайзман, пілот Віктор Гловер, спеціаліст Кристина Кох, а також астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен. За словами астронавтів, вони побачили зворотний бік Місяця.
США хочуть повернутися на Місяць до 2028 року, на два роки раніше, ніж поставлена мета Китаю, але NASA визнає, що може не перемогти, писала NYT. Китай — єдина країна, яка приземлилася і забрала зразки з протилежного боку Місяця. Цим літом сьома роботизована місія Китаю Chang’e 7 досліджуватиме Південний полюс Місяця.