жінка

Психологи з’ясували, що заборона на віддалену роботу може погіршувати ментальне здоров’я співробітників. До такого висновку вони дійшли, проаналізувавши більше сьоми з половиною тисяч анкет.


Після того як офіційні рекомендації з боротьби з пандемією пішли в минуле, експерти все частіше стали виступати проти віддаленої роботи. У суспільному полі закріпилася думка, що вона знижує продуктивність, заважає живому спілкуванню колег і провокує зростання тривожності у співробітників. Однак група психологів з Університету Колорадо в Боулдері вирішила перевірити ці твердження на статистиці — і отримала несподівані результати. Дослідження опубліковано в журналі Frontiers in Psychology.


Що з’ясували психологи?

Психологи проаналізували опитування більше ніж 7 700 працівників великої медичної організації на південному заході США. Учасників поділили на три групи:

  1. Ті, хто працює виключно з дому,
  2. Ті, хто поєднує роботу в офісі з віддаленою,
  3. Ті, хто завжди присутній на робочому місці.

Кожному пропонували оцінити власний психологічний стан за п’ятибальною шкалою і описати атмосферу в колективі кількома прикметниками — наприклад, «здорова», «дружня» або «неблагополучна».


Результати дослідження

Підсумкові цифри виявилися прямо протилежними тому, що передбачали скептики:

  • «Віддаленці» показали найвищий рівень благополуччя — 4,22 бала,
  • Гібридні працівники4,12 бала,
  • Ті, хто щодня їздить в офісвсього 3,89 бала.

При цьому розрив між першими та останніми виявився статистично значущим.


Ще цікавіше, що саме дистанційні співробітники частіше за інших використовували позитивні слова для опису атмосфери в компанії, хоча раніше вважалося, що віддалена робота неминуче руйнує командний дух.


Як «віддаленка» впливає на кадрову плинність?

Автори дослідження визнають: вони самі очікували, що максимальні оцінки отримають ті, хто працює в гібридному режимі, адже така схема, здавалося б, поєднує всі плюси обох підходів. Однак реальність внесла корективи.


Вчені припускають, що справа не в самому форматі зайнятості, а в усвідомленому виборі: люди, яким не навязують обов’язкову присутність в офісі, відчувають більше довіри з боку керівництва і рідше відчувають стрес.


Косвенно це підтверджують і кадрові дані організації:

  • Через рік після опитування серед «віддаленців» звільнилися 7,8%,
  • Серед гібридних працівників — 8,3%,
  • Серед офісних — 8,8%.

Хоча ця різниця статистично незначна, вона чітко корелює з загальним рівнем задоволеності життям: чим вищий був бал благополуччя, тим рідше співробітник подавав заяву про звільнення.


Від чого залежить ментальне здоров’я працівника?

Звісно, це не останнє слово у багаторічній суперечці між прихильниками домашніх кабінетів і традиційних відкритих просторів. Дослідники підкреслюють, що їхні висновки не універсальні — вони відображають ситуацію в конкретній великій компанії в певний момент часу.


Тим не менше, матеріал дає вагомий аргумент усім, хто виступає проти тотального примусового повернення в офіси.


«Якщо людина хоче працювати віддалено — нехай працює віддалено, — коментує співавтор дослідження, психолог Стефані Джонсон. — Забирати в людей право вибору — навряд чи найкращий спосіб піклуватися про їхнє ментальне здоров’я».