У столиці Аргентини Буенос-Айресі відбулися сутички між поліцією та протестувальниками, які виступають проти законопроєкту президента Хав’єра Мілея про реформу правил приватної власності. Громадяни побоюються, що іноземці купуватимуть надто багато землі в країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Deutsche Welle.
Тисячі людей вийшли до будівлі Сенату, заявляючи, що пропоновані зміни можуть створити ризик для контролю країни над власними землями. У той же час уряд стверджує, що реформа необхідна для залучення інвестицій та спрощення економічних процедур.
Акція протесту
Акцію протесту організували ліві політичні рухи та профспілки біля будівлі Сенату, де розглядається законопроєкт «Про недоторканність приватної власності».
За даними агентства EFE, спочатку протест проходив мирно. У той же час AFP повідомляло, що частина демонстрантів почала кидати каміння та інші предмети в поліцію.
Чому законопроєкт про приватну власність викликав суперечки?
Спори викликали положення законопроєкту, який має змінити правила використання сільських земель, спростити процедури виселення та обмежити можливості держави щодо вилучення приватної власності.
Окреме обурення викликало пропозицію збільшити ліміт володіння землею для іноземних покупців з 15% до 25% території країни. Однак після хвилі критики правляча партія вирішила вилучити цей пункт із законопроєкту.
Аргументи уряду та опонентів
Уряд Хав’єра Мілея стверджує, що реформа допоможе Аргентині залучити іноземні інвестиції та зробити правила власності зрозумілішими для бізнесу.
Опоненти президента, навпаки, попереджають про ризик втрати контролю над національними ресурсами. Під час протестів учасники тримали плакати з написами «Батьківщина не продається».
Скільки земель вже викуплено іноземцями в Аргентині?
За даними дослідження 2025 року, проведеного дослідниками з Університету Буенос-Айреса та інших академічних установ, близько 5% території Аргентини вже перебуває у власності іноземних компаній. Це приблизно відповідає площі Англії.
Автори дослідження зазначають, що в деяких регіонах частка іноземного володіння землею вже перевищує діючий ліміт у 15%.
У той же час прихильники реформи вважають, що відкриття земельного ринку може стимулювати економічне зростання країни, яка роками бореться з високою інфляцією та нестачею інвестицій.