Під час перегляду гірської місцевості у Вестре-Слидре (комуна в області Оппланн у Норвегії) за допомогою металошукача археологи знайшли тисячолітню золоту монету. Вивчивши артефакт, дослідники припускають, що монету виготовили між 977 та 1025 роками під час правління візантійських імператорів Василя II Болгаробійця та Костянтина VIII.
На зворотному боці монети знаходяться їхні портрети, а також дві легенди (написи на монеті). Перша, написана латиною, каже: “Ісус Христос, Цар царів“, і розташована поруч із зображенням Ісуса Христа, який тримає Біблію. Друга, вже грецькою, каже: “Василь і Костянтин, імператори римлян“. Монета добре збереглася у землі. Археологи вважають, що цей артефакт, ймовірно, потрапив до Норвегії завдяки торговим відносинам з Візантією.
Попри те, що дослідники не знають, як монета потрапила на схил гори, вони вважають, що вона належала Харальду III Суровому, який правив Норвегією з 1046 по 1066 рік. Перед тим, як стати королем, Харальд III служив сторожем візантійського імператора.
