Інтервальне голодування може покращувати метаболізм, сприяти відновленню клітин і навіть подовжувати життя. Втім, дієтологи застерігають, що воно може бути небезпечним для людей із супутніми захворюваннями. Інтервальне голодування зводить прийом їжі до короткого щоденного проміжку часу — зазвичай до восьми годин, залишаючи приблизно 16 годин без їжі. Інші варіанти дієти з обмеженням у часі, наприклад план 5:2, передбачають скорочення калорій у певні дні, а не години, пише tsn.ua з посиланням на bbc.com.
Дослідження такого типу викликає серйозне занепокоєння. Проаналізувавши дані понад 19 000 дорослих, вчені з’ясували: ті, хто обмежував час прийому їжі менш ніж до восьми годин на добу, мали більш ніж удвічі вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань (хвороб серця та судин) у порівнянні з тими, хто харчувався протягом 12–14 годин.
Підвищений серцево-судинний ризик означає, що, виходячи зі стану здоров’я, способу життя та медичних даних людини, вона має більшу ймовірність, ніж інші учасники дослідження, розвинути серцеві проблеми, такі як інфаркт чи інсульт.
Ануп Місра, провідний ендокринолог, також проаналізував переваги та ризики інтервального голодування. За його словами, з позитивного боку численні дослідження свідчать, що воно може сприяти зниженню ваги, поліпшенню чутливості до інсуліну, зниженню артеріального тиску, оптимізації ліпідного профілю та навіть виявляти протизапальні властивості.