Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил на підтримку оборони, відновлення та стратегічної стійкості України після завершення війни з Росією. 35 країн Коаліції підтримують «надійні» гарантії безпеки для України, заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Він підтвердив розгортання «багатонаціональних сил» в Україні та докладно розповів про продовження «підготовки до розгортання багатонаціональних сил у повітрі, на морі та на суші» після припинення вогню, хоча ця перспектива наразі залишається віддаленою. Ці сили, питання створення яких розглядається вже кілька місяців, мають «забезпечити певну впевненість у дні після припинення вогню», — зазначив Макрон.
«Механізми моніторингу режиму припинення вогню перебуватимуть під керівництвом Сполучених Штатів Америки, а також за участі низки держав, які висловили готовність», — додав глава Франції.
«Важливо, що коаліція тепер має суттєві документи, а не просто слова», — заявив президент України Володимир Зеленський.
Він оцінив «конкретний зміст», який демонструє відданість «роботі над реальною безпекою».
Джорджа Мелоні не відправить італійські війська в Україну
Це послідовна позиція прем’єр-міністерки Італії. Джорджа Мелоні у вівторок повідомила європейських союзників України та американських посланників, що виключає відправлення італійських сухопутних військ у межах гарантій безпеки до Києва після досягнення угоди про припинення вогню з Росією.
«Підтверджуючи підтримку Італією безпеки України відповідно до своєї давньої позиції, прем’єр-міністерка Мелоні підтвердила низку ключових пунктів позиції італійського уряду щодо гарантій, зокрема виключення використання італійських сухопутних військ», — ідеться в заяві її канцелярії після зустрічі в Парижі «Коаліції добровольців».
Мета саміту «Коаліції добровольців»
«Забезпечити Україні надійні гарантії безпеки», — наголосила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, ці гарантії мають ґрунтуватися на кількох ключових елементах, зокрема на «сильних Збройних силах України, здатних стримувати майбутні напади», «багатонаціональних силах стримування» та «зобов’язаннях партнерів» підтримувати Україну у разі нової агресії з боку Росії.
Вона також підтвердила, що вступ України до Європейського Союзу стане не лише «сам по собі важливою гарантією безпеки», а й «центральною опорою» процвітання Європейського Союзу.
Головні питання саміту в Парижі
Лідери майже всіх європейських країн, Канади, НАТО та Європейського Союзу зустрілися о 15:00 в Єлисейському палаці в Парижі на саміті «Коаліції волі», створеної в березні Францією та Великою Британією для надання «гарантій безпеки» Україні в контексті можливого припинення вогню.
За відсутності державного секретаря Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо, зайнятого венесуельською кризою, президента Дональда Трампа представляли спеціальний посланник Стів Віткофф і зять Джаред Кушнер.
Партнери по коаліції мають узгодити такі пункти:
— Згідно з проєктом декларації, опублікованим AFP і Reuters, європейці мають заявити про готовність надати Україні «політично та юридично обов’язкові гарантії, які набудуть чинності після вступу в силу режиму припинення вогню» з Росією. «Ці зобов’язання можуть включати використання військових можливостей, розвідувальну та логістичну підтримку, а також запровадження додаткових санкцій», — ідеться в документі.
— У разі припинення вогню «механізм перевірки» перебуватиме під «контролем» американців за «участі» членів коаліції, йдеться в тексті, який, за даними дипломатичних джерел, може бути дещо змінений.
— Після набуття чинності режимом припинення вогню буде створено «багатонаціональні сили для України», які вже кілька місяців опрацьовуються під керівництвом Франції та Великої Британії. Їхнє завдання — не контролювати перемир’я, а «підтримати відновлення Збройних сил України та посилити стримування» від ризику подальших російських атак.
— Вони спиратимуться на «участь Сполучених Штатів Америки», чого особливо прагнуть деякі європейські країни, передусім у сферах «розвідки та логістики». США також зобов’язалися надати «підтримку» у «разі нападу».
Очікувалося, що на саміті обговорюватиметься питання територіальних поступок, яких вимагає Москва — головний камінь спотикання на переговорах. Наприкінці грудня зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, а також телефонні розмови американського президента з Володимиром Путіним не принесли жодного прогресу в цьому питанні.