Попит на метал зростає в той час, коли пропозиція з боку рудників стикається зі структурними обмеженнями. Ціна на мідь злетіла до рекордного рівня, перевищивши позначку в 13 000 доларів за тонну, що було спричинено низкою простоїв на шахтах і накопиченням запасів металу у США напередодні можливих мит з боку адміністрації президента Дональда Трампа. Постачання міді до США вже підняли ціни вище рівня, що відповідає звичайному попиту, а нові сфери застосування цього металу можуть призвести до поглиблення дефіциту на ринку в довгостроковій перспективі, передає unian.net з посиланням на bloomberg.com.
S&P Global прогнозує зростання світового попиту на мідь на 50% — до 42 млн тонн до 2040 року. Хоча традиційні джерела, як-от будівництво, побутова техніка, транспорт і енергетика, й надалі становлять більшу частину попиту на мідь, найбільше зростання припадає на сфери, пов’язані з енергетичним переходом, зокрема електромобілі, відновлювані джерела енергії, акумулятори та розширення енергомереж.
Нові джерела попиту також набирають обертів. Очікується, що споживання міді, пов’язане з дата-центрами та інфраструктурою ШІ, різко зросте, оскільки до 2040 року встановлена потужність центрів обробки даних у світі збільшиться майже в 4 рази. Згідно з результатами дослідження, попит із боку цих сфер може приблизно потроїтися до 2040 року, додавши загалом 4 млн тонн споживання.
Крім того, аналітики назвали ще одне потенційне джерело попиту — гуманоїдних роботів. Хоча ця технологія перебуває на ранній стадії розвитку, за оцінками дослідження, 1 млрд гуманоїдних роботів, які експлуатуватимуться до 2040 року, потребуватимуть близько 1,6 млн метричних тонн міді на рік, або близько 6% від поточного споживання.
Водночас очікується, що світове виробництво міді досягне піка в 33 млн тонн у 2030 році, оскільки якість руди на нинішніх родовищах погіршується, а нові проєкти стикаються з перешкодами у сфері дозволів, фінансування та будівництва.
Дослідження показує, що навіть з урахуванням різкого збільшення обсягів переробленої міді, які, як очікується, за цей період більш ніж подвояться й досягнуть 10 млн тонн, дефіцит становитиме 10 млн тонн.
Проблему постачання ускладнюють тривалі строки розробки, зростання витрат і висока концентрація ланцюга постачання, що робить ринок дедалі вразливішим до збоїв у міру зростання попиту.