Аналіз 20 тисяч хітів чарту Billboard показав, що з 1970-х років тексти пісень спростилися, а кількість слів, пов’язаних зі стресом і болем, зросла в рази. Вчені з Віденського університету провели масштабне лінгвістичне дослідження, яке підтвердило поширену думку про те, що сучасна музика кардинально відрізняється від хітів минулого.
У своїй роботі, опублікованій у науковому журналі Scientific Reports (Nature), фахівці проаналізували чарти за пів століття й дійшли висновку, що тексти композицій стали значно простішими за структурою, коротшими за обсягом, але водночас набагато насиченішими лексикою, пов’язаною з тривогою, гнівом і депресією.
Предметом дослідження австрійських учених стали тексти понад 20 000 англомовних пісень, які входили до топ-100 чарту Billboard (США) у період з 1973 по 2023 рік. Для оцінки композицій використовувалися методи обробки природної мови за трьома критеріями:
- емоційне забарвлення;
- складність тексту;
- наявність слів-маркерів стресу.
Аналіз виявив такі закономірності.
Зростання негативу
З 1970-х років у текстах суттєво збільшилася кількість слів із негативною конотацією. Найчастіше вживана «стресова» лексика включає слова: cry (плакати), hurt (біль / поранити), hate (ненавидіти), lonely (самотній), kill (вбивати).
Спрощення структури
Лірика стала простішою та більш повторюваною, що корелює з результатами інших досліджень про загальне зниження лексичного різноманіття в попкультурі.
Зв’язок із суспільством
На думку авторів роботи, музика відображає загальний емоційний фон. Зростання негативу в піснях збігається з підвищенням рівня тривожності й депресії в суспільстві, а також із домінуванням негативних новин у медіапросторі.
Як зазначив провідний автор дослідження доктор Маурісіо Мартінс, спрощення текстів може бути наслідком когнітивних і культурних зрушень. Серед них — зниження концентрації уваги аудиторії та зміна звичок прослуховування музики через розвиток стримінгових платформ, де перевага надається легким і «чіпким» мелодіям.
Як приклад зміни настроїв дослідники наводять контраст між життєрадісними хітами 70–80-х років, зокрема Walking On Sunshine гурту Katrina and the Waves, та популярними композиціями останніх десятиліть, такими як Back to Black Емі Вайнгаус або Hurt (у контексті сучасних каверів і стилістики).
Дослідники також виявили відхилення від загального тренду під час великих стресових подій, таких як теракти 11 вересня 2001 року та пандемія COVID-19. За їхніми спостереженнями, саме в ці періоди фіксувався короткочасний ріст популярності пісень із більш позитивними й складними текстами.
Вчені пов’язують це з механізмом психологічного захисту: у моменти гострих криз аудиторія використовує музику як форму ескапізму для регулювання емоційного стану, віддаючи перевагу життєствердному контенту.
Також зазначається, що з 2016 року спостерігається невелике зростання популярності пісень зі складнішою лірикою, однак загальний тренд на «похмурість» усе ж зберігається.