діти грають на вулиці

Діти, які частіше граються на вулиці у віці від 2 до 4 років, рідше стикаються з емоційними та поведінковими труднощами у подальші роки. Про це свідчить нове дослідження Ексетерського університету, повідомляє acamh.onlinelibrary.wiley.com.


Попередні дослідження вже вказували на зв’язок між рухливими іграми та психічним здоров’ям дітей, але вперше вчені відстежили, як прогулянки в найранньому дитинстві впливають на самочуття в довгостроковій перспективі.


Більшість малюків не мають серйозних проблем з психікою, рівень психічних розладів у них залишається низьким протягом усього дитинства. Однак у деяких дітей труднощі наростають з часом, а в інших — проявляються з ранніх років. Нові дані свідчать: чим регулярніше дошкільник проводить час на вулиці, тим вища ймовірність, що до 8 років його психічне здоров’я залишиться стабільним.


Як часто потрібно гратися на вулиці?

Дослідники проаналізували інформацію про 4 151 дитину, використавши дані масштабного лонгітюдного дослідження Growing Up in Scotland, розпочатого у 2005 році. У дітей оцінювали симптоми психічних розладів у віці 4, 5, 6 і 8 років. враховувалися як зовнішні прояви (агресивність, імпульсивність, гіперактивність), так і внутрішні (тривожність, депресивні стани).


Виявилося, що ті, хто частіше грав на свіжому повітрі у 2, 3 і 4 роки, з більшою ймовірністю потрапляли в групу з низьким рівнем симптомів і стабільним психічним здоров’ям аж до 8 років. Кожен додатковий день вуличних ігор на тиждень у дошкільний період збільшував шанси на сприятливий профіль на 6–14%.


Думка експертів

Професор Елен Додд з Ексетерського університету, яка очолила дослідження, наголосила: «Наші результати показують, що надання малюкам більших можливостей для ігор на відкритому повітрі може стати простим і недорогим способом підтримки психічного здоров’я. Це варто враховувати при розробці політики в галузі охорони здоров’я, освіти та міського планування».


Вона додала, що необхідне адекватне фінансування для будівництва та утримання дитячих майданчиків, а також захист усіх просторів, якими користуються сім’ї:

  • неформальні місця поруч з домом,
  • парки,
  • зелені зони.

Особливо важливі такі громадські території для тих, у кого немає власного саду.


Щоб виділити саме ефект вуличних ігор, вчені виключили вплив інших факторів:

  • стать дитини,
  • етнічна приналежність,
  • рівень освіти в сім’ї,
  • наявність хронічних захворювань,
  • статус зайнятості батьків,
  • доступ до парку в десяти хвилинах ходьби або до саду.

Маргарет Хантер Блер, голова Британського форуму з дитячої ігрової політики, вітає дослідження: «Ці результати наочно демонструють цінність ігрових втручань у ранньому віці, які дають довготривалий позитивний ефект для психічного здоров’я дошкільників. Наші діти отримають огромну користь від більшої кількості якісних дитячих майданчиків».