Протягом століть людство прагнуло втілити мрію про подовження життя, від древніх міфів до сучасної науки. Хоча ми досягли значних успіхів у збільшенні середньої тривалості життя, питання, чи є межа тому, як довго може жити людина, залишається відкритим. У пошуках відповіді вчені звернулися до нашого минулого. Про це пише IFLScience, передає focus.ua.
У 2019 році дослідники з австралійської організації CSIRO представили новий підхід до оцінки тривалості життя давніх людей за допомогою патернів метилювання ДНК — метод, відомий як «прогнозовані годинники життя». Їхній аналіз, опублікований у журналі Scientific Reports, показав, що неандертальці та денисівці мали середню тривалість життя приблизно 37,8 року, що дуже схоже на ранніх Homo sapiens.
Це відкриття підкреслює важливу роль навколишнього середовища, способу життя та досягнень медицини у подовженні людського життя за межі наших генетичних схильностей.
Сьогодні середня тривалість життя в розвинених країнах становить близько 83 років для чоловіків і 89 років для жінок. Проте недавні дослідження вказують, що ці показники можуть бути плато. Наприклад, дослідження, опубліковане в Nature Aging, показало, що для збільшення тривалості життя навіть на один рік тепер потрібне значне зниження смертності в усіх вікових групах — це різко контрастує з початком XX століття, коли невеликі покращення давали більш значні результати.
Рекорд за найдовшою підтвердженою тривалістю життя людини досі належить Жанні Кальман, яка прожила 122 роки і 164 дні. Незважаючи на прогрес у сфері охорони здоров’я та покращення умов життя, з моменту її смерті в 1997 році ніхто не перевершив цей рубіж. Деякі вчені стверджують, що це свідчить про природну межу довголіття людини, яка, ймовірно, становить близько 125 років.
Натомість інші дослідники вважають, що верхньої межі тривалості життя людини не існує. Дослідження, опубліковане в базі даних arXiv, яке аналізувало дані про смертність людей старше 110 років, показало, що ймовірність смерті протягом року залишається сталою і становить близько 47%, що вказує на відсутність фіксованого максимального віку.
У перспективі дедалі більше набирає популярності концепція «швидкості відходу від довголіття». Ця ідея припускає, що якщо медичні досягнення зможуть подовжувати життя швидше, ніж спливає час, люди теоретично можуть досягти безкінечної тривалості життя. Хоча це залишається припущенням, продовжуються дослідження в галузі антивікових терапій і регенеративної медицини, які розширюють межі можливого.
Таким чином, хоча за останнє століття ми значно подовжили тривалість людського життя, тривають дискусії про те, чи існує її природна межа. З розвитком науки можливість подальшого подовження нашого життя залишається відкритим і захоплюючим питанням для науки та людства.