Дослідження жителів 22 країн показало: якість дружби та близьких стосунків залишається одним із головних факторів благополуччя.
Міцна дружба та близькі соціальні контакти напряму пов’язані з відмінним фізичним і психічним здоров’ям людини, незалежно від її культури. До такого висновку дійшов доктор Велі Дурмуш із Університету медико-санітарних наук Кютах’ї (Туреччина), проаналізувавши дані масштабного міжнародного проєкту GlobalFlourishingStudy (GFS). Результати роботи, опублікованої в JournalofMentalHealth, претендують на статус одного з найвсеосяжніших досліджень у цій галузі.
Вчений вивчив анкети 204907 дорослих із 22 країн світу, включаючи США, Велику Британію, Німеччину, Японію, Бразилію, Єгипет, Нігерію та ін. Таке географічне охоплення дозволило забезпечити максимальне релігійне та культурне різноманіття вибірки. Учасники оцінювали рівень задоволеності своїми поточними стосунками, якість зв’язку з батьками в дитинстві, а також власне самопочуття.
Дорослі друзі важливіші за дитячий досвід
Аналіз показав, що люди, задоволені своєю дружбою та романтичними союзами, значно частіше заявляли про чудовий фізичний і ментальний стан. Якісні соціальні зв’язки виступають потужним щитом: вони захищають від хронічного стресу, підвищують самооцінку та допомагають екологічно справлятися з негативними емоціями.
Цікаво, що теплі стосунки з батьками в дитинстві також закладають фундамент здоров’я, але цей зв’язок виявився менш вираженим.
Автор дослідження пояснює це тим, що соціальне середовище людини пластичне та постійно змінюється. Міцні дружні або партнерські зв’язки, здобуті в зрілі роки, здатні зміцнити ментальний базис або взагалі компенсувати травмуючий дитячий досвід.
Вік, гроші, шлюб та національні особливості
Окрім якості спілкування, на благополуччя людей впливали й інші демографічні фактори. Дослідники зафіксували такі цікаві закономірності:
- Криза середнього віку реальна: показники психічного самопочуття у людей від 35 до 50 років виявилися помітно нижчими, ніж у молоді (18–34 роки), але після 65 років вони знову демонстрували впевнене зростання;
- Соціальні маркери: наявність законного шлюбу, фінансовий достаток і релігія (особливо іслам) стійко корелювали з високими балами здоров’я;
- Географічний контраст: найбільш задоволеними своїми друзями та партнерами виявилися жителі Індонезії, тоді як найнижчий рівень задоволеності стосунками зареєстровано в Японії.
Інструкція для охорони здоров’я
Доктор Велі Дурмуш підкреслює, що соціальні зв’язки повинні офіційно визнаватися важливою детермінантою здоров’я на державному рівні. Він закликав включати програми з боротьби з самотністю та зміцнення громад у стратегії громадського здоров’я.
При цьому вчений закликає до обережності в інтерпретації: оскільки робота спирається на суб’єктивні опитувальники, вона фіксує стійку кореляцію, але поки не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок.