Артеріальний тиск краще синхронізується з передбачуваними музичними фразами — і це можна використати для лікування гіпертонії. Дослідження впливу музики на серцевий та дихальний ритми буде представлено на конгресі Європейського товариства кардіологів ESC Congress 2025.
Воно показало, що кров’яний тиск синхронізується з передбачуваними фразовими структурами у музиці. Причому реакція на гучність більш виражена, ніж на темп. Ці результати можуть допомогти у розробці персоналізованих музичних терапій для людей із підвищеним артеріальним тиском у майбутньому.
«Як і в мовленні, у музиці є патерни та фрази, які формують виразні структури, що викликає сильний відгук у слухачів. Це дослідження показує, що більш передбачувані музичні фразові структури справляють більший вплив на регуляцію серцево-судинної системи, — пояснила керівниця дослідження професорка Елейн Чу з Королівського коледжу Лондона, піаністка за освітою. — Воно продовжує наші попередні роботи, які показали, що дихання і серцевий ритм також залежать від музичних фраз».
В експериментах брали участь 92 особи (60 жінок і 32 чоловіки середнього віку 42 роки), у яких безперервно вимірювався артеріальний тиск під час прослуховування дев’яти із 30 фортепіанних музичних треків. Розроблений командою Чу алгоритм дозволив комп’ютеру автоматично визначати межі фраз за темпом і гучністю. Для максимального ефекту музика була майже «живою» — оригінальні записи легендарних виступів видатних піаністів відтворювалися на механічному піаніно.
У 25 із 30 треків артеріальний тиск сильніше синхронізувався з гучністю, ніж із темпом. Підвищена передбачуваність фразових структур у музиці дозволяла слухачам передбачати зміни фраз, що посилювало синхронізацію артеріального тиску з музикою.
Найбільший вплив на артеріальний тиск справила транскрипція Франца Ліста пісні Франца Шуберта «Серенада» у виконанні англійського піаніста Гарольда Бауера, яку відрізняє найвища передбачуваність фразових структур.
Хоча у дослідженні використовувалася класична фортепіанна музика, автори стверджують, що подібний ефект може мати будь-яка музика з фразовими позначеннями.
«Протягом часу і в різних культурах люди рухалися та танцювали під музику. Імовірно, існують біологічні та соціальні переваги у здатності координувати свої дії із зовнішнім ритмом, наприклад, як люди в човні синхронізують веслування. Щоб координувати дії таким чином, нам потрібно передбачати початок і кінець ритмічних циклів. Саме це передбачення, ймовірно, впливає на наші кардіореспіраторні цикли. Синхронізація з музичними структурами приносить задоволення — дослідження показують, що музика активує ту ж систему винагороди, що їжа, секс і наркотики», — сказала Чу.
Музика дедалі частіше визнається як потенційний немедикаментозний засіб для регуляції серцево-судинної системи, нагадують дослідники.
«Це дослідження відкриває можливість розробки музичних терапій, які можуть викликати конкретні біологічні реакції в майбутньому. Такі терапії можна адаптувати під конкретних людей, наближаючи нас до використання музики як точкової медицини. У довгостроковій перспективі музика може допомогти запобігти серцевим захворюванням або сповільнити їхній розвиток», — підсумувала професорка.