робот ШІ і людина

Сучасні соціальні чат-боти відрізняються від старих помічників тим, що імітують емоційний інтелект, розпізнаючи, розуміючи та регулюючи емоції користувача. Нове дослідження, опубліковане в журналі «Psychology & Marketing», показує, що спілкування з емоційно розумними чат-ботами може покращувати психічний стан людини, але водночас знижувати її зв’язок з реальними людьми. Цей парадокс відображає приховану ціну цифрового комфорту: алгоритми забезпечують емоційне полегшення, але можуть витісняти справжні соціальні зв’язки.

Сучасні соціальні чат-боти відрізняються від старих цифрових помічників. Вони імітують емоційний інтелект — здатність розпізнавати, розуміти та корегувати емоції. Мільйони людей використовують їх для боротьби з самотністю, пошуку підтримки та поради, адаптованої до їхнього настрою.

Дослідниця Шафалі Гупта з Індійського інституту менеджменту в Кожикоде разом з колегами Сумітом Саксеною та Сонею Катарією вирішила вивчити не лише позитивні сторони цих взаємодій, а й потенційні ризики. Вони припустили, що комфорт і підтримка від чат-бота можуть знизити мотивацію підтримувати реальні людські стосунки.

Цифровий друг і соціальна ізоляція

Команда почала з аналізу онлайн-відгуків користувачів, які описували ботів як емпатичних, що піднімають настрій і допомагають впоратися з труднощами. Однак багато хто визнавав, що надто тривале спілкування з ботом змушувало їх віддалятися від друзів і родини.

«Цифровий компаньйон задовольняє соціальні потреби так, що користувачі перестають шукати живе спілкування», — зазначає Гупта.

Щоб перевірити це, вчені провели експеримент із 167 студентами покоління Z. Половина учасників «спілкувалася» з ботом з високим рівнем емоційного інтелекту, інша половина — з менш чутливим ботом. Ті, хто взаємодіяли з більш емпатичним ботом, повідомили про помітне покращення психологічного стану, але водночас відчули зниження зв’язку з оточуючими людьми.

Механізм виявився пов’язаний з відчуттям близькості. Коли бот проявляє розуміння та увагу, користувач сприймає його як справжнього друга. Це покращує настрій тут і зараз, але зменшує потребу в реальному спілкуванні.

Віртуальна реальність посилює ефект

У наступному експерименті 350 студентів використовували доповнену реальність, щоб «побачити» бота у своїй кімнаті. Візуалізація посилила відчуття близькості до цифрового друга, ще сильніше покращуючи психічний стан учасників, але водночас ще більше знижуючи соціальний зв’язок із живими людьми.

За словами дослідників, візуальна присутність робить підтримку бота більш реалістичною та комфортною, але одночасно посилює ризик соціальної ізоляції.

Гупта та команда пропонують розробникам впроваджувати заходи безпеки: наприклад, чат-бот може рекомендувати користувачеві зателефонувати справжньому другові після тривалого спілкування. Такі підходи допоможуть використовувати переваги ШІ для покращення психічного здоров’я, не витісняючи живі соціальні зв’язки.

«Ці інструменти можуть бути корисними, але важливо пам’ятати, що жоден цифровий друг не замінить справжніх людей», — підсумовує Гупта.