Вчені зафіксували скорочення площ хмарного покриву на нашій планеті, який допомагає відбивати сонячну енергію назад у космос. Це підсилює накопичення надлишкового тепла на Землі, викликане кліматичною кризою. Результати нового дослідження можуть стати ключем до розгадки різкого стрибка глобальних температур у 2023 та 2024 роках — цього стрибка, що побив усі рекорди та шокував науковців, повідомляє unian.net.
Науковці з NASA та двох університетів проаналізували два типи супутникових даних, що фіксують хмарність і зміни в кількості сонячної енергії, яку утримує планета. Найбільш відбивальними є щільні хмарні покриви — вони найчастіше трапляються на високих широтах, ближче до полюсів. Саме в цих регіонах площа хмар за останні 24 роки зменшилась на 1,5–3% за десятиліття.
Професор Крістіан Якоб з Університету Монаша (Австралія), один з авторів дослідження, пояснив, що великі вітрові системи зміщуються до полюсів, внаслідок чого хмарність «стискається». За його словами, ці зміни відповідають прогнозам комп’ютерних моделей, які моделюють наслідки зростання концентрації CO₂ в атмосфері — здебільшого через спалювання викопного палива.
«Моделі передбачали такі зміни в основних вітрових системах, тому сам факт зміщення не став несподіванкою», — зазначив Якоб.
Хмари критично важливі для планети
Хмари можуть як відбивати сонячну енергію назад у космос, так і сприяти утриманню тепла біля поверхні Землі. Наприклад, теплі ночі часто супроводжуються суцільною хмарністю. Але, за словами Якоба, загалом хмари охолоджують планету, тому їх скорочення має «нагріваючий ефект».
Професор Метт Інгленд, один із провідних кліматологів Університету Нового Південного Уельсу (не брав участі в дослідженні), додав:
«Хмари — ключовий елемент енергетичного балансу Землі. Будь-яка зміна хмарності суттєво впливатиме на те, як розвиватиметься антропогенна зміна клімату».
Він зазначив, що дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, допомагає пояснити рекордні температури на суходолі та в океані у 2023 та 2024 роках, які, за його словами, «вийшли за всі межі».
Різкий температурний стрибок останніх років — що відомо
Кліматологи досі намагаються з’ясувати причини того, що сталося. Деякі припускають, що ним могло стати зниження викидів діоксиду сірки від міжнародного судноплавства — частинок, які також відбивають сонячне випромінювання і сприяють освітленню хмар.
Серед інших можливих чинників: зменшення кількості пилу, що переноситься вітром над північною Атлантикою (він може охолоджувати регіон), а також підвищення вмісту водяної пари в атмосфері — потужного парникового газу — після підводного вулканічного виверження біля Тонга у 2022 році.
Доктор Мартін Джукер (також з UNSW), який вивчав наслідки виверження, зазначив, що кліматичним моделям важко точно змоделювати реакцію хмар на потепління, тож нове дослідження стане корисним для їхнього вдосконалення. Це приклад так званого «кліматичного зворотного зв’язку», коли хмари реагують на зміни, викликані зростанням концентрації парникових газів.
Однак Джукер сумнівається, що зміна хмарності за останні 20 років може повністю пояснити різкий температурний стрибок у 2023 році.