Вчені вже неодноразово будували теорії про структуру світу і мозку, що межують із квантовою фантастикою, пише “Успіх in UA“. Вирішивши перевірити одну з них, вони розробляють пристрій, який може з’єднати наш мозок із явищем космічних масштабів.
Згідно з новими дослідженнями, свідомість може існувати не лише у людей, а й у самого Всесвіту, який резонує на певних частотах, що об’єднують усю матерію — від зірок до клітин. Це припущення базується на тому, що електромагнітні вібрації створюють гармонію в масштабах Всесвіту, а людська свідомість є лише однією частиною цього величезного космічного патерну, повідомляє “Focus“.
Метою вчених є зрозуміти, як ці резонанси впливають на реальність, і дослідити, як технології можуть використовувати їх для посилення зв’язку між свідомістю людини та Всесвітом.
Анірбан Бандіопадх’яй, старший науковий співробітник Національного інституту матеріалознавства Японії (NIMS), досліджує ідею, що Всесвіт — це симфонія що резонує частоти, які з’єднують зірки, клітини та свідомість. Він припускає, що ці вібрації формують основу універсальної свідомості, а людська свідомість є частиною цього глобального резонансного ланцюга, який він називає “музикою природи”.
Ця концепція, на думку вченого, вказує на те, що сам Всесвіт може бути свідомим, а людська свідомість виконує важливу роль у цій величній системі. З 2008 року його команда працює над пристроєм “Додеканограма” (ДДГ), який має виявляти ці резонанси в людському мозку.
На відміну від традиційних електроенцефалограм, які вимірюють мозкову активність у вузькому частотному діапазоні, ДДГ виявляє вібрації до трильйона герц, дозволяючи дослідникам розширити розуміння зв’язку мозкової активності зі свідомістю.
Крім того, вчені працюють над створенням штучного мозку на основі цих частотних моделей, що може допомогти в майбутньому глибше досліджувати зв’язок між індивідуальною свідомістю і Всесвітом.
Бандіопадх’яй також інтегрує квантову механіку з індуїстськими філософськими концепціями часу, розглядаючи його як послідовність вкладених циклів. Математичні структури, такі як послідовність Фібоначчі та фрактали, відображають цю ідею в природі.
Ключову роль у його дослідженнях відіграють мікротрубочки — мініатюрні структури всередині клітин, зокрема нейронів, що проявляють квантову поведінку і, ймовірно, важливі для формування свідомості через резонанс.
Вчені припускають, що свідомість може бути результатом гармонійного резонансу всередині клітин, з’єднуючи індивідуальну свідомість із ширшою квантовою мережею Всесвіту. Бандіопадх’яй вважає, що розуміння цих резонансів може змінити наше мислення, спрямовуючи його до гармонії з природою та універсальною свідомістю.