Вважається, що вислів «сила позитивного мислення» — лише кліше з книжок із саморозвитку, однак нове дослідження показує, що в ньому може бути реальне наукове підґрунтя. Вчені з Університету Колорадо в Боулдері та Інституту Макса Планка в Німеччині виявили, що мозок може навчатися не лише на реальних подіях, а й на тих, які людина просто уявляє собі в думках. Такі уявні переживання — позитивні чи негативні — здатні впливати на нейронні процеси та поведінку людини подібно до впливу реальних ситуацій, передає news.am.
Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Nature Communications, охопило п’ятдесят учасників, які спочатку складали список людей за рівнем симпатії.
Потім, перебуваючи всередині апарата МРТ, вони отримували нейтральне ім’я зі списку і протягом кількох секунд яскраво уявляли собі або приємний, або неприємний епізод із цією людиною. Під час подальших тестів з’ясувалося, що учасники ставилися більш прихильно до тих, з ким вони лише уявляли позитивний досвід, навіть якщо ніколи фактично не зустрічалися з цими людьми.
Вчені також спостерігали за активністю головного мозку під час таких вправ. Ділянка, пов’язана з передбаченням винагороди — вентральне смугасте тіло, — активувалася сильніше, коли позитивна уява викликала так звану «помилку передбачення» — ефект несподівано позитивного переживання.
Одночасно активувалася й область префронтальної кори, відповідальна за зберігання та обробку спогадів. Це вказує на тісний зв’язок між уявою та пам’яттю, а також на те, що мозок «запам’ятовує» уявні події майже так само, як і реальні.
Автори дослідження вважають, що розуміння цього механізму може допомогти у розробці нових терапевтичних методів, зокрема для лікування фобій або тривожних розладів — за допомогою контрольованих уявних переживань. Водночас вони застерігають, що сила уяви діє в обидва боки: у людей зі схильністю до негативних думок цей механізм може посилювати тривогу та депресію.