У США вчені зафіксували небувало довгий розряд блискавки. Супутник зафіксував цей розряд завдовжки 829 кілометрів ще у 2017 році, однак відомо про це стало лише зараз — під час перевірки архівних даних.
«Ми називаємо це мегаспалахом блискавки і тільки зараз почали з’ясовувати механіку того, як і чому це сталося», — пояснює Ренді Цервені з Університету штату Аризона, передає rtvi.com.
Цервені з колегами вивчає найдовші грозові розряди на поверхні Землі, використовуючи космічні засоби спостереження. Рекордно довгий розряд стався в жовтні 2017 року, він пройшов уздовж Великих рівнин США — від східного Техасу до Канзасу, його довжина склала 515 миль (829 км), що стало рекордом в історії спостережень за блискавками.
За довжиною він перевищив попередній рекорд, зафіксований у квітні 2020 року — тоді блискавка пройшла над штатами Міссісіпі, Луїзіана і Техас на відстань 770 км.
Науковці зазначають, що рекордний розряд 2017 року залишався непоміченим, допоки вони не почали повторно перевіряти архівні дані з метеорологічного супутника GOES-16, який працює з листопада 2016 року.
«Імовірно, трапляються й потужніші розряди, які ми зможемо побачити з накопиченням високоточних даних про блискавки», — вважає Цервені, який також працює у Всесвітній метеорологічній організації.
Довгі роки при вивченні блискавок дослідники покладалися переважно на наземні засоби — зокрема, антени, які фіксують радіосигнали від розрядів. Вимірюючи час поширення сигналу до різних антен, вони оцінювали довжину розрядів.
Поява у 2017 році спеціальних супутників дала змогу проводити безперервний моніторинг блискавок із космосу та точно вимірювати їхню довжину у масштабах цілих континентів.
«Наші погодні супутники оснащені надточним обладнанням для реєстрації блискавок, яке фіксує все з точністю до мілісекунди — від моменту початку спалаху до його повного розповсюдження», — пояснив Цервені.
Геостаціонарний супутник GOES-16, що належить Національному управлінню океанічних та атмосферних досліджень США, щоденно фіксує близько 1 мільйона спалахів блискавок.
Довжина більшості зареєстрованих спалахів не перевищує 15 км. Мегаспалахами блискавок називають розряди довжиною понад 100 км — на них припадає менше 1% усіх розрядів.
Такі блискавки виникають під час довготривалих бур, що тривають 14 і більше годин та мають велику площу покриття.
Ці горизонтальні розряди зазвичай мають від п’яти до семи вертикальних гілок, які б’ють у землю.
Вивчення блискавок допомагає краще зрозуміти механізми їх утворення.
Лише у США щороку блискавки стають причиною загибелі 20–30 осіб.