Дослідники встановили, що під час гіпоксії еритроцити працюють як «глюкозні губки». Отримані дані можуть змінити підхід до лікування. Життя на великій висоті може зменшувати ризик розвитку діабету — такого висновку дійшли науковці, які з’ясували, що еритроцити в умовах нестачі кисню починають активно «поглинати» глюкозу з крові. Нові дані відкривають шлях до інноваційних методів лікування і вже були протестовані на мишах. Про це повідомило видання BBC Science Focus.
Люди, які мешкають на висоті понад 1500 метрів, у середньому на 12% рідше хворіють на діабет, ніж жителі низин. Довгий час механізм цього явища залишався незрозумілим. Дослідження, опубліковане в журналі Cell Metabolism, показало: під час гіпоксії організм виробляє більше еритроцитів, а самі клітини змінюють свою поведінку і починають діяти як «глюкозні губки».
Команда перевірила гіпотезу на мишах, створивши умови з низьким вмістом кисню. Виявилося, що еритроцити, позбавлені достатньої кількості кисню, активно поглинають глюкозу і перетворюють її на сполуку, яка допомагає їм легше віддавати кисень тканинам. За словами керівниці роботи, докторки Йоланда Марті-Матеос з Інституту Ґладстона, саме такі еритроцити мають більше транспортерів глюкози, ніж звичайні клітини крові.
На основі цього механізму дослідники розробили експериментальний препарат HypoxyStat, який «імітує» ефект нестачі кисню без реальної гіпоксії. У тестах на мишах препарат повністю нормалізував рівень глюкози в крові й виявився ефективнішим за наявні засоби протидіабетичної терапії.
«Потрібно ще багато роботи, перш ніж щось із цього дійде до пацієнтів, але біологічні дані справді обнадійливі», — зазначила старша авторка дослідження, докторка Іша Джайн.