Вчені з Університетського медичного центру Гронінгена встановили, що стрес та інші психосоціальні фактори не підвищують ризик розвитку раку. У роботі використовувалися дані консорціуму Psychosocial Factors and Cancer (PSY-CA) — міжнародного проєкту, який вивчає, чи пов’язані психологічні та соціальні фактори з ймовірністю розвитку онкологічних захворювань, передає onlinelibrary.wiley.com.
Дослідники проаналізували дані 421 799 осіб, у яких одночасно оцінювали різні психосоціальні показники. Серед них — рівень соціальної підтримки, сімейний стан, фактор переживання втрати близької людини, особистісна схильність до тривожності (невротизм) та загальний психологічний дистрес.
Аналіз показав, що жоден із цих факторів не пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку раку в цілому. Також не виявлено зв’язку з найпоширенішими видами захворювання, включаючи рак молочної залози, рак передміхурової залози та колоректальний рак.
Деякі статистичні зв’язки спочатку спостерігалися для раку легенів — наприклад, у людей, які пережили втрату близької людини або мають низький рівень соціальної підтримки. Однак після врахування відомих факторів ризику, передусім паління та спадкової схильності, більшість цих асоціацій зникла.
За словами ведучого автора дослідження Лоннеке ван Туйль, результати не підтверджують поширену думку, що поганий психічний стан або стрес безпосередньо підвищують ймовірність розвитку раку.
Дослідники зазначають, що слабкі зв’язки між стресом та онкологічними захворюваннями, які іноді спостерігаються в деяких роботах, часто пояснюються супутніми факторами способу життя — наприклад, палінням, вживанням алкоголю або іншими поведінковими звичками, які дійсно можуть підвищувати ризик хвороби.