Імунні клітини здатні «передавати» одна одній та пухлинам особливі фрагменти ДНК, посилюючи здатність розпізнавати та знищувати рак. До такого висновку дійшли дослідники з Медичного центру Вейля Корнелла, передає cell.com.
Вчені виявили, що активовані Т-клітини — ключові учасники імунної відповіді — виділяють позаклітинні везикули. Це мікроскопічні мембранні «капсули», які клітини використовують для передачі сигналів. Всередині таких везикул містяться фрагменти ДНК, здатні проникати в інші клітини.
Як працює механізм
Експерименти показали, що ці ДНК-вмісні везикули поглинаються як іншими імунними клітинами, так і самими пухлинними клітинами. Потрапляючи всередину, вони посилюють процес презентації антигенів — механізму, за допомогою якого імунна система розпізнає загрозу. У результаті пухлини стають «видимими» для імунітету, який починає активніше їх атакувати.
Зазвичай ракові клітини прагнуть сховатися від імунного нагляду, пригнічуючи цей процес. Однак виявлений механізм фактично зворотний: везикули відновлюють здатність імунної системи розпізнавати пухлину.
Результати досліджень
У доклінічних експериментах на тваринах введення таких везикул призводило до уповільнення росту пухлин і посиленого проникнення в них імунних клітин. Ефект спостерігався при кількох типах раку, включаючи гліобластому, рак підшлункової залози та потрійно-негативний рак молочної залози — форми, які зазвичай слабко реагують на імунотерапію.
Дослідники також з’ясували, що ДНК у складі везикул не випадкова: вона збагачена генами, пов’язаними з імунною функцією. Крім того, на поверхні везикул присутній фермент, який допомагає доставляти цей генетичний матеріал безпосередньо в ядро клітин, де він може тимчасово активуватися.
Перспективи застосування
За словами авторів, відкриття вказує на існування природньої «петлі посилення» імунної відповіді: Т-клітини не лише атакують пухлину безпосередньо, а й посилюють роботу всієї імунної системи через передачу генетичних сигналів.
Наразі команда працює над створенням нових терапевтичних підходів на основі цього механізму. Припускається, що такі везикули можна буде використовувати як самостійне лікування або в поєднанні з існуючими методами імунотерапії.